Зображення Тижня

Subscribe to receive news from ESO in your language!
potw1517-uk — Зображення Тижня
Чумацький Шлях виникає, коли Cонце сідає за Паранал
27 квітня 2015 р.: На цьому новому зображенні ми бачимо, як у вечірніх сутінках поступово з’являється приголомшливе нічне небо над обсерваторією ESO Паранал - домівкою Дуже Великого Телескопа (VLT), котрий є флагманом європейської наземної астрономії. Коли Сонце сідає за обрій цієї місцини, на небі виникає Чумацький Шлях, котрий дуже виразно видно. Хоча для неозброєного ока він виглядає, наче хмарний серпанок через все небо, Чумацький Шлях складається із 100-400 млрд окремих зірок, що розпростерлись вздовж 100 000 світлових років його перетину. На цій світлині Чумацький Шлях слугує тлом для одного із Головних Телескопів - UT4, котрий має власне ім’я Йепун. На мові мапуче, на котрій розмовляє корінний народ півдня Чилі, то слово означає "Венера". Йепун є одним з чотирьох 8.2 м телескопів, котрі можуть бути використані разом, як один гігантський телескоп, що дозволяє астрономам виявляти подробиці до 16 разів тонші, ніж то є можливим для кожного з окремих телескопів. Таке поєднання VLT стимулювало нову еру ...
Читати докладніше
potw1516-uk — Зображення Тижня
Романтичний захід над VLT
20 квітня 2015 р.: У цій романтичній сцені, котра присутня на платформі Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO на горі Паранал, яскравий малиновий захід доповнює барвисту центральну частину Чумацького Шляху та зодіакальне світло. Рожеві плями, розкидані по диску нашої Галактики - то місця, де народжуються нові зорі. Середня товщина галактичного диску приблизно 1000 світлових років, а його перетин становить десь біля 100 000 світлових років. Сонце, котре сідає за обрій, є лише однією із більше, ніж 400 мільярдів зірок, знайдених у Чумацькому Шляху. У правій частині зображення видно велику башту одного із Головних Телескопів - то UT1, котрий має влане ім’я Анту, а також три Допоміжних Телескопи (ATs), котрі є складниками комплексу Дуже Великого Телескопа-інтерферометра (VLTI). Ліворуч від UT1 видно дуже слабкий метеор, а червоний надгігант Антарес сяє над групою Допоміжних Телескопів (ATs). Та зоря є "серцем" сузір’я Скорпіона. Дана світлина отримана одним із фотоамбасадорів ESO Бабаком Тафреші. Посилання Babak’s image archive at ESO Babak’s ...
Читати докладніше
potw1515-uk — Зображення Тижня
ALMA OSF: оаза в пустелі
13 квітня 2015 р.: На світлині перед нами довга звивиста дорога, котра веде до Центру Технічної Підтримки (OSF) Великого Міліметрово-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA). OSF, який слугує базовим табором для підрядників та співробітників, котрі працюють на ALMA та його спорудах, є осередком всієї наукової діяльності, що стосується повсякденної діяльності ALMA. Позаду табору ALMA біліє солончак Салар-де-Атакама, котрий є найбільшою солончаковою рівниною у Чилі. На обрії видно гору Кітор, поблизу якої знаходиться Пукара-де-Кітор (фортеця Кітор) - доколумбове поселення та археологічна ділянка. Дана світлина відзнята із висоти 4660 м над рівнем моря фотографом Хосе Веласкесом під час його недільної мандрівки від гори Макон до місця розташування споруд AOS (Операційна Підтримка Масиву). Наразі ALMA є найбільшим в історії астрономічним проектом та правдиво глобальним партнерство між Європою, Північною Америкою та східної Азією у співпраці з Республікою Чилі. Торік ALMA був відкритий в урочистій церемонії, котра ознаменувала завершення будівництва всіх основних систем масиву та формальний перехід від стадії проекту будівництва ...
Читати докладніше
potw1514-uk — Зображення Тижня
Зоряний дощ над ALMA
6 квітня 2015 р.: Дана світлина, люб'язно надана Національною Астрономічною Обсерваторією Японії (NAOJ), показує одну з 66 антен, які утворюють Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атакама (ALMA), що розташований на плато Чахнантор у чилійських Андах. Здається, що зорі над антенами так і хлинуть рясним дощом на землю. Та "зоряна злива" є результатом тривалої фотографічної витримки та обертання Землі навколо її осі, внаслідок чого нерухома фотокамера реєструє зоряні стежки, тобто траєкторії видимого добового руху зірок у небі. Плато, на якому розташований ALMA, фактично вибране через його дуже сухі кліматичні умови. Радіохвилі можуть легко проникати в атмосферу Землі, але волога у повітрі поглинає їх, погіршуючи якість спостережень. Отже це добре, що то не справжній дощ! ALMA є міжнародним партнерством між Європою, Північною Америкою, східною Азією та Республікою Чилі.
Читати докладніше
potw1513a-uk — Зображення Тижня
Небесний мисливець Оріон чатує над ALMA
30 березня 2015 р.: На високогірному плато Чахнантор у чилійських Андах працює Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атакама (ALMA), всі 66 параболічних антен якого повернулись своїми "спинами" до сузір’я Оріон, котре видно на тлі. Нова світлина є гарною ілюстрацією того, чому саме це місце було обрано для встановлення ALMA: на ній дуже виразно видно туманність Оріона, що інакше відома, як Мессьє 42. Вона розташована майже у центрі зображення, а яскрава червона зоря праворуч - то Бетельгейзе, котра інакше відома, як альфа Оріона. То є дві із найбільш вражаючих цікавинок нічного неба. Червоний надгігант Бетельгейзе примітний тим, що є вірогідним кандидатом серед зірок нашої галактики, щоб стати надновою у найближчому майбутньому. Найближче майбутнє у космічному масштабі, згідно недавніх оцінок, настане приблизно через 100 000 років. В існуванні галактики - то лише одна мить. Коли це станеться, та наднова стане найяскравішим об'єктом після Місяця у нашому нічному небі. ALMA власне спостерігає глибини космосу, щоб дослідити його найстаріші та ...
Читати докладніше
potw1511-uk — Зображення Тижня
Зоряна спілка
16 березня 2015 р.: Нове чудове зображення обсерваторії ESO Паранал показує чотири Допоміжні Телескопи групи Дуже Великого Телескопа (VLT) на тлі неймовірного зоряного неба над горою Паранал у Чилі. Допоміжні Телескопи, кожен з яких має перетин 1.8 метра, працюють разом із чотирма Основними Телескопами по 8.2 метра кожен, складаючи найпередовішу у світі оптичну обсерваторію. Телескопи працюють разом, утворюючи Дуже Великий Телескоп-інтерферометр (VLTI) - величезний інтерферометр, котрий дозволяє астрономам бачити у 25 разів гостріше, ніж окремий Основний Телескоп. На зображенні ми бачимо відомі Малу та Велику Магелланові Хмари, котрі видно тільки у південній півкулі. Ці дві неправильні карликові галактики належать до Місцевої Групи і є супутниками нашого Чумацького Шляху. Світлина зроблена нашим другом на Flickr Джоном Колосімо, котрий розмістив її у групі Your ESO Pictures.
Читати докладніше
potw1510-uk — Зображення Тижня
Місто Хмар у дуже дуже далекій галактиці...
9 березня 2015 р.: На цій світлині, котра схожа на суміш зображень фантастичних Міста Хмар на планеті Беспін та крижаної планети Хот із фільму "Зоряні війни. Епізод V. Імперія завдає удару у відповідь", ми бачимо оповиту снігом обсерваторію ESO Ла Сілла під час заходу Сонця. Характерні башти телескопів Ла Сілла закриті для захисту інструментів від суворих умов навколишнього середовища та снігової погоди. Серед білого безмежжя особливо помітним є сріблястий купол 2.2 м телескопа MPG/ESO. У добру зоряну ніч, після настання сутінків, куполи телескопів відкриваються, щоб почати планові спостереження космічних об’єктів. Незважаючи на розташування у дуже сухому місці світу, обсерваторія Ла Сілла дійсно іноді відчуває деякі опади у вигляді снігу та дощу, що ми власне і бачимо на цій холодній світлині, зробленій фотоамбасадором ESO Мальте Тевесом. Однак, незважаючи на це, що в пустелі Атакама іноді може бути холодно, на місці Ла Сілла температура повітря мало коли опускається нижче нуля градусів Цельсія ... Тоді як там ...
Читати докладніше
potw1509-uk — Зображення Тижня
Телескоп Нової Технології (NTT) ESO знову навідується до NGC 6300
2 березня 2015 р.: Дане зображення показує яскраву центральну частину та вихори рукавів спіральної галактики NGC 6300. Ця галактика знаходиться на зоряній ділянці у південному сузір’ї Вівтаря, у межах якого є доволі різних цікавих об’єктів. NGC 6300 має гарні заокруглені рукави, сполучені прямою перетинкою, котра "прорізує" середину галактики. Не зважаючи на те, що на зображеннях у видимих променях світла, схожих на наше, галактика схожа на звичайну спіральну, насправді вона належить до типу Seyfert II. Ті галактики мають незвично яскраві центральні частини, котрі випускають надзвичайно енергійне виромінювання. Це означає, що вони дуже часто яскраві у частинах спектру, котрий по обидва боки від видимого світла. Вчені вважають, що NGC 6300 у своїх надрах містить масивну чорну діру, котра приблизно у 300 000 разів масивніша Сонця. Та чорна діра випромінює високої енергії рентгенівські хвилі під час поглинання навколишньої матерії. Дане зображення було отримане за допомогою камери EFOSC2 (ESO Faint Object Spectrograph and Camera) на Телескопі Нової Технології ...
Читати докладніше
potw1508-uk — Зображення Тижня
Розсипи зірок та снігу
23 лютого 2015 р.: На цій чудовій панорамі ми бачимо вулкан Ліканкабур (він трохи ліворуч від її центру) високо на плато Чахнантор недалеко від місця розташування Великого Міліметрового-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA). Білі бризки у небі, котрі помилково можуть бути прийняті за сніг, насправді є зорями. Ліканкабур, який приблизно 5920 метрів заввишки, розташований на кордоні між Чилі та Болівією. Кордон між двома країнами проходить по північно-східному схилі вулкана - це означає, що нижні дві третини того схилу насправді належать Болівії. Біле пасмо на передньому плані даного зображення складається з високих тонких лопатей загартованого снігу та льоду. Ті крижані голки, відомі як пенітенти, є природним явищем, що має місце у цьому регіоні (potw1221). Світіння у лівій частині зображення має неприродне походження: воно спричинене вуличними ліхтарями малого чилійського міста Сан-Педро-де-Атакама. Дана світлина зроблена біля місця розташування ALMA Бабаком Тафреші - одним із фотоамбасадорів ESO. Посилання Babak’s image archive at ESO Babak’s homepage TWAN Gallery Babak’s Facebook Page ...
Читати докладніше
potw1507-uk — Зображення Тижня
Cвітанок над Ла Сілла
16 лютого 2015 р.: Перехід від ночі до нового дня відображений на цій новій світлині обсерваторії ESO Ла Сілла. На лівій частині зображення видно Місяць, оповитий серпанковим світлом ранкового Сонця. Дане фото,зроблене фотоамбасадором ESO Александром Сантерном, захоплює 3.6 м телескоп Європейської Південної Обсерваторії, башта якого у правому верхньому куті. Телескоп, котрий разташований на висоті 2400 метрів над рівнем моря і тут вимальовується світанковими тінями, було відкрито у 1976 році. Зараз на ньому встановлено спектрограф HARPS, котрий є наразі найпродуктивнішою у світі пошуковою машиною позасонячних планет - "мисливцем" за экзопланетами. Ла Сілла - то найперша обсерваторія ESO. Відкрита у 1969 році, вона знаходиться за 600 кілометрах на північ від Сантьяго, на околиці чилійській пустелі Атакама. Свого часу, то була найбільша астрономічна обсерваторія, котра вивела Європу на першу лінію астрономічних досліджень. Світлина демонструє небо над Ла Сілла, котре надає кришталево чисті умови для астрономічних спостережень протягом більше, ніж 300 ясних ночей на рік. Засіяне далекими зорями, ...
Читати докладніше
Показ 369 від 1 до 20
Надішліть нам ваші зауваження!
Subscribe to receive news from ESO in your language
Accelerated by CDN77