eso1206uk — Науковий реліз

Виберіть мову:

Бурхливі молоді життя найбільш масивних галактик сьогодення

Інтенсивні зореутворення перервані чорними дірами

25 січня 2012 р.

Використавши телескоп APEX, науково-дослідна група астрономів виявила найбільш переконливі докази дуже сильних зв’язків між найпотужнішими спалахами зореутворення в ранньому Всесвіті та найбільш масивними галактиками, відомими на сьогодні. Галактики, в яких відбувалися процеси інтенсивного зореутворення в ранньому Всесвіті, раптово їх перервали. Наразі вони залишаються масивними, але пасивними галактиками старіючих зірок. Астрономи також вказують на ймовірного винуватця раптового припинення зореутворення: появу надмасивних чорних дір.

Астрономи поєднали спостереження із камерою LABOCA, що на 12 м телескопі APEX (Atacama Pathfinder Experiment) [1], котрий використовується ESO, із вимірами, проведеними на Дуже Великому Телескопі (VLТ) ESO, на Космічному телескопі "Спітцер" від NASA та на інших, щоб розібратися, яким чином яскраві далекі галактики згуртувалися в групи або скупчення.

Чим тісніше галактики групуються, тим більш масивнішими є їх гало із темної матерії - невидимої речовини, яка складає переважну більшість галактичної маси. Нові результати є найбільш точними на сьогодні вимірами процесів гуртування цього типу галактик.

Галактики настільки далекі, що їх світло потребувало близько десяти мільярдів років, щоб дійти до нас, через що ми бачимо їх такими, якими вони були на стільки років у минулому [2]. На цих знімках раннього Всесвіту видно, що галактики проходять найбільш активний тип процесів зоряного формування, званий "спалахом зореутворення".

Шляхом вимірювання мас гало темної матерії навколо галактик і використовуючи комп'ютерне моделювання, щоб вивчити, як ці гало зростали із плином часу, астрономи виявили, що ці далекі галактики зі "спалахами зореутворення" на початку Всесвіту в кінцевому підсумку стати гігантськими еліптичними галактиками - найбільш масивними галактиками у теперішньому Всесвіті.

"Вперше ми були в змозі показати цей чіткий зв'язок між найбільш активними галактиками зі "спалахами зореутворення" у ранньому Всесвіті та найбільш масивними галактиками сьогодення", - пояснює Райан Хікокс (Dartmouth College, USA and Durham University, UK), провідний науковець групи.

Крім того, нові спостереження показують, що яскраві спалахи зореутворення в цих далеких галактиках тривали всього 100 мільйонів років (дуже короткий проміжок часу в космологічних маштабах). Проте на протязі цього часу вони могли подвоїти кількість зірок. Раптовий кінець такого стрімкого зростання - це іще один епізод в історії галактик, котрий астрономи поки що не розуміють в повній мірі.

"Ми знаємо, що масивні еліптичні галактики давно раптово перестали "виробляти" зорі і тепер неактивні. Тому вчені задаються питанням, що саме могло бути настільки потужним, щоб припинити спалах зореутворення у всій галактиці", - говорить науковець Джулі Уордлоу (University of California at Irvine, USA and Durham University, UK).

Результати групи подають можливе пояснення: на цьому етапі історії космосу, галактики зі спалахами зореутворення зосереджуються шляхом як то є для квазарів, що вказує на те, що останні перебувають у подібних гало із темної матерії. Квазари є одними з найбільш енергетичних об'єктів Всесвіту. Ці галактичні маяки, які випускають інтенсивне випромінювання, живляться від надмасивних чорних дір у своїх надрах.

Існує все більше свідчень того, що інтенсивний спалах зореутворення також підживлює квазар шляхом подачі величезної кількості матерії в його чорну діру. В свою чергу, квазар випускає потужні сплески енергії, котрі, як це вважається, просто здувають залишки газу галактики - сировини для нових зірок, що дієво припинює фазу зореутворення.

"Коротше кажучи, славні дні інтенсивного зореутворення в галактиках також прирікають їх через підживлення гігантських чорних дір в їх центрах, котрі потім швидко здувають або руйнують хмари зореутворення", - пояснює Девід Александер (Durham University, UK) іще один науковець групи.

Примітки

[1]  12-ти метровий телескоп APEX розташований на плато Чахнантор в передгір'ї чилійських Анд. APEX є шукачем для ALMA - Великого Міліметрово-субміметрового Масиву Атакама, що є радіотелескопом революційної конструкці, котрий ESO будує та вже використовує разом зі своїми міжнародними партнерами на тому ж плато Чахнантор. APEX заснований на прототипі антени, сконструйованої для проекту ALMA. Ці два телескопи доповнюють один одного: наприклад, APEX знайде багато цілей, які ALMA буде мати можливість вивчити в найменших подробицях. APEX використовується в співробітництві із Інститутом Радіоастрономії ім. Макса Планка(MPIfR), Космічною Обсерваторією Онсали (OSO) та ESO. Телескоп керується ESO.

[2] Ці далекі галактики відомі як субміліметрові. Вони є дуже яскравими галактиками дального Всесвіту в якому відбувається інтенсивне зореутворення. Через такі надзвичайні відстані, їх інфрачервоне світло від пилу, що нагрівається сяйвом зірок, із-за червоного зсуву приймає більші довжини хвиль. Таким чином, ці запилені галактики краще всього спостерігати в субміліметровому діапазоні довжин хвиль світла.

Детальніше

Дане дослідження представлене у статті, котра з’явиться у журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society за 26 січня 2012.

Науково-дослідна група у складі Ryan C. Hickox (Dartmouth College, Hanover, USA; Department of Physics, Durham University (DU); STFC Postdoctoral Fellow, UK), J. L. Wardlow (Department of Physics & Astronomy, University of California at Irvine, USA; Department of Physics, DU, UK), Ian Smail (Institute for Computational Cosmology, DU, UK), A. D. Myers (Department of Physics and Astronomy, University of Wyoming, USA), D. M. Alexander (Department of Physics, DU, UK), A. M. Swinbank (Institute for Computational Cosmology, DU, UK), A. L. R. Danielson (Institute for Computational Cosmology, DU, UK), J. P. Stott (Department of Physics, DU, UK), S. C. Chapman (Institute of Astronomy, Cambridge, UK), K. E. K. Coppin (Department of Physics, McGill University, Canada), J. S. Dunlop (Institute for Astronomy, University of Edinburgh, UK), E. Gawiser (Department of Physics and Astronomy, The State University of New Jersey, USA), D. Lutz (Max-Planck-Institut für extraterrestrische Physik, Germany), P. van der Werf (Leiden Observatory, Leiden University, The Netherlands), A. Weiß (Max-Planck-Institut für Radioastronomie, Germany).

2012 рік ознаменований 50-ю річницею заснування Європейської Південної Обсерваторії (ESO).
ESO, Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту.

В даний час, ESO планує 40 метрового класу Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим в світі оком в небо".

ALMA є міжнародним астрономічним комплексом у партнерстві Європи, Північної Америки та Східної Азії у співпраці з Республікою Чилі. Будівництво та управління ALMA від імені Європи проводить ESO, від імені Північної Америки - Національна Радіоастрономічна Обсерваторія (NRAO), від імені Східної Азії - Національна Астрономічна Обсерваторія Японії (NAOJ). Спільна Обсерваторія ALMA (JAO) забезпечує єдине керівництво та управління будівництвом, введення в експлуатацію та експлуатацію ALMA.

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Ryan Hickox
Dartmouth College
Hanover, New Hampshire, USA
Телефон: +1 603 646 2962
Email: ryan.c.hickox@dartmouth.edu

Douglas Pierce-Price
ESO ALMA/APEX Public Information Officer
Garching, Germany
Телефон: +49 89 3200 6759
Email: dpiercep@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1206.
Bookmark and Share

Про реліз

Реліз №:eso1206uk
Назва:Galaxies
Тип:• Early Universe : Cosmology : Morphology : Deep Field
Facility:Atacama Pathfinder Experiment, Spitzer Space Telescope, Very Large Telescope
Science data:2012MNRAS.421..284H

Зображення

Distant star-forming galaxies in the early Universe
Distant star-forming galaxies in the early Universe
тільки на англійській
The position of the Extended Chandra Deep Field South in the constellation of Fornax
The position of the Extended Chandra Deep Field South in the constellation of Fornax
тільки на англійській

Відео

Distant star-forming galaxies in the early Universe (zoom)
Distant star-forming galaxies in the early Universe (zoom)
тільки на англійській
Distant star-forming galaxies in the early Universe (pan)
Distant star-forming galaxies in the early Universe (pan)
тільки на англійській

Також дивіться наші