eso1210uk — Науковий реліз

Виберіть мову:

VLT знову відкриває життя на Землі

спостерігаючи Місяць

29 лютого 2012 р.

Спостерігаючи Місяць в дуже Великий Телескоп ESO, астрономи знайшли докази життя у Всесвіті, а саме на Землі. Пошук життя на нашій планеті може здатися нісенітницею, але справа в іншому: новий підхід міжнародної групи астрономів може привести до майбутніх відкриттів життя десь у Всесвіті. Результати досліджень з’являться у статті в журналі Nature за 1 березня 2012 р.

“Ми пішли на хитрість, щоб спостерігати Землю, наче вона була б екзопланетою: для цього ми використали таке природне явище, як "попелясте" сяйво Місяця",- каже Майкл Стерцік (ESO), провідний автор статті [1]. “Сонце освітлює Землю, а потім світло від неї відбивається до поверхні Місяця. Місячна поверхня діє наче велетенське дзеркало, повторно відбиваючи світло від Землі ізнову до нас. Саме його ми і спостерігали із VLT.”

Астрономи дослідили слабке попелясте світло у пошуках знаків, котрі свідчать про певні поєднання газів в атмосфері Землі [2], які є явними свідоцтвами органічного життя. Цей метод встановлює Землю в якості орієнтиру для майбутніх пошуків життя на планетах за межами нашої Сонячної системи.

Ознаки життя або ж "біосигнатури", важко знайти традиційними методами, але наукова група стала першопрохідцем нової техніки спостережень, яка є більш чутливою. Замість того, щоб просто спостерігати за яскравістю відображеного світла в різних кольорах, науковці також дослідили його поляризацію [3], використавши метод спектрополяриметрії. Застосувавши дану техніку для спостережень попелястого сяйва через VLT, біосигнатури у відбитому від Землі світла проявились дуже чітко.

Співавтор дослідження Стефано Баньюло (Обсерваторія Арма, Північна Ірландія, Великобританія) пояснює переваги: "Світло далекої екзопланети пригнічене блиском її зорі, через що його дуже важко аналізувати. Це трохи схоже на спробу вивчити порошинку поруч із потужною лампою розжарювання. Але світло, відбите від планети є поляризованим в той час як світло від зорі ні. Ось так поляриметричні методи допомагають нам виділити слабке відбите світло екзопланети від сліпучого сяйва зорі".

Досліджувалися як колір так і ступінь поляризації світла від Землі після його відбиття від Місяця, так наче б це світло виходило від екзопланети. Науковцям вдалося вивести, що атмосфера Землі є частково захмарена, що частина її поверхні покрита океанами, а найголовніше те, що на планеті присутня рослинність. Вони навіть змогли виявити зміни в хмарності та кількість рослинності в різних випадках в залежності від того, світло від яких частин Землі відображав Місяць.

"Пошуки життя за межами Сонячної системи залежать від двох речей: чи взагалі воно там існує, та чи є у нас технічна можливість його виявлення",- додає співавтор статті Енрік Палле (Інститут Астрофізики, о.Тенеріфе, Іспанія). "Дана робота є важливим кроком на шляху до досягнення цієї можливості".

"Спектрополяриметрія в кінцевому підсумку може повідомити нам, чи мав місце десь у Всесвіті розвиток простих рослинних форм життя на основі процесів фотосинтезу",- укладає Стерцік. "Але ми, безумовно, не шукаємо ні малих зелених чоловічків, ні ознак розумного життя."

Телескопи наступного покоління, такі як E-ELT (Європейський Надзвичайно Великий Телескоп), цілком можуть принести нам надзвичайні новини про те, що Земля не єдиним носієм життя на просторах Космосу.

Примітки

[1] Попелясте світло Місяця, яке іноді називають "старий Місяць в обіймах нового", можна легко побачити неозброєним оком, а ще краще за ним спостерігати в бінокль. Його найкраще видно, коли Місяць виглядає наче тонкий серпик близько трьох днів до або після молодика. Тоді окрім  яскравого серпика також видно іншу частину Місяця, тьмяно освітлену сяйвои від Землі.

[2] В атмосфері Землі основні гази, котрі виникли в результаті біологічних процесів - це кисень, озон, метан та вуглекислий газ. Але всі вони можуть виникнути природно в атмосфері планети і без присутності життя. Біосигнатурами є одночасна присутність цих газів в кількостях, які сумісні тільки із наявністю життя. Якби життя раптово зникло і ці гази більше б не поповнювалися, то вони б хімічно прореагували та рекомбінували. Деякі із них швидко б зникли, а разом із ними зникли б і характерні біологічні сигнатури.

[3]  Компоненти електричного і магнітного полів поляризованого світла мають специфічну спрямованість. В неполяризованому світлі ці орієнтації є випадковими і не мають переважного напрямку. Цю особливість поляризованого світла використовуються в деяких 3D-кінотеатрах: кадри зображення, зроблені по-різному у поляризованому світлі, направляються в наші ліві та праві очі через поляризаційні фільтри в спеціальних окулярах. Дослідники виміряли поляризацію за допомогою спеціального інтсрументального режиму FORS2 на VLT.

Детальніше

Дане дослідження було представлене у статті “Biosignatures as revealed by spectropolarimetry of Earthshine”, by M. Sterzik et al. котра вийде в журналі Nature за 1 березня 2012.

Науково-дослідна група у складі Michael F. Sterzik (ESO, Chile), Stefano Bagnulo (Armagh Observatory, Northern Ireland, UK) та Enric Palle (Instituto de Astrofisica de Canarias, Tenerife, Spain).

2012 рік ознаменований 50-ю річницею заснування Європейської Південної Обсерваторії (ESO).
ESO, Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту.

В даний час, ESO планує 40 метрового класу Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим в світі оком в небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Michael Sterzik
ESO
Santiago, Chile
Телефон: +56 55 43 5216
Стільниковий: +56 9 8819 3424
Email: msterzik@eso.org

Stefano Bagnulo
Armagh Observatory
UK
Телефон: +44 2837 522928
Email: sba@arm.ac.uk

Enric Palle
Instituto de Astrofisica de Canarias
Tenerife, Spain
Телефон: +34 922 60 + Ext. 5268
Email: epalle@iac.es

Richard Hook
ESO, La Silla, Paranal, E-ELT & Survey Telescopes Press Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1210.
Bookmark and Share

Про реліз

Реліз №:eso1210uk
Назва:Moon
Тип:• Solar System : Planet : Satellite
• X - Paranal
Facility:Very Large Telescope
Science data:2012Natur.483...64S

Зображення

The crescent Moon and earthshine over ESO's Paranal Observatory
The crescent Moon and earthshine over ESO's Paranal Observatory
тільки на англійській
Moon and Venus seen from ESO's Paranal Observatory
Moon and Venus seen from ESO's Paranal Observatory
тільки на англійській
Earthshine: the Moon shining in reflected light from the Earth
Earthshine: the Moon shining in reflected light from the Earth
тільки на англійській
Artists’s impression of the Moon showing earthshine
Artists’s impression of the Moon showing earthshine
тільки на англійській

Відео

A trip around the Moon
A trip around the Moon
тільки на англійській
The crescent Moon setting over ESO’s Paranal Observatory
The crescent Moon setting over ESO’s Paranal Observatory
тільки на англійській

Також дивіться наші