eso1233uk — Фото-реліз

"Ceci N’est Pas Une Pipe"

Дивна темна туманність постала, як ніколи раніше

15 серпня 2012 р.

Так само, як Рене Магрітт написав на своїй знаменитій картині "Це не люлька", це також не люлька. Однак, на зображенні частина величезної темної хмари міжзоряного пилу на прізвисько "Туманність Люлька". Дане нове і дуже докладне зображення небесного об’єкту, що також відомий як Barnard 59, було захоплене Камерою Широкого Поля на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії ESO Ла Сілла. За збігом обставин, це зображення з'являється на 45-у річницю від дня смерті художника.

Туманність "Люлька" є яскравим прикладом темної туманності. Спочатку астрономи вважали, що то ділянки космосу, де нема зірок. Але пізніше було виявлено, що темні туманності насправді складаються із хмар міжзоряного пилу, настільки щільного, що він може затримувати світло від зірок за ними. Туманність "Люлька" добре вимальовується на багатому зоряному тлі поблизу центра Чумацького Шляху в сузір'ї Змієносця.

Barnard 59 на зображенні від Камери Широкого Поля на 2.2 м телескопі MPG/ESO, є "мундштуком" туманності "Люлька" [1]. Ця химерна та складна темна туманність перебуває на відстані близько 600-700 світлових років від Землі.

Її названо на честь американського астронома Едуарда Емерсона Барнарда, який почав першим систематично реєструвати темні туманності за допомогою довгих фотографічних експозицій та був одним із тих, хто визнав їх пилову природу. Барнард каталогізував у цілому 370 темних туманностей по всьому небі. Будучи самобутньою людиною, він купив свій перший будинок на призові гроші від відкриття кількох комет. Барнард був видатним спостерігачем із винятковим зором, хто зробив внесок у багато галузей астрономії в кінці ХІХ і початку ХХ століть.

На перший погляд, Ваша увага швидше за все буде звернена до центру зображення, де покручені темні хмари трохи схожі на лапи величезного павука, котрий простягнувся через зоряне павутиння. Однак, невдовзі ви почнете помічати деякі менші подробиці. Примарні димчасті утворення посередині темної ділянки підсвічені новими зорями, котрі формуються. Зореутворення поширене в частинах космосу, які містять щільні молекулярні хмари, такі як в темних туманностях. Пил і газ будуть злипатись під дією сили тяжіння, все більше та більше матерії буде сконцентровано, аж поки не утвориться зоря. Однак, у порівнянні із подібними ділянками, у Barnard 59 має місце відносно небагате зореутворення і там ще багато пилу.

Якщо ви подивитесь більш уважно, то можете виявити більше десятка крихітних синіх, зелених і червоних рисок, розкиданих по всій картині. Це астероїди - шматки каменю і металу по кілька кілометрів за розмірами, що обертаються навколо Сонця. Більшість із них лежать у поясі астероїдів між орбітами Марса і Юпітера. Barnard 59 десь близько десяти мільйонів разів далі від Землі, ніж ці крихітні об'єкти [2].

І нарешті, дивлячись на цей розкішний гобелен небесних об'єктів, на хвилину зауважимо, що спостерігаючи дану ділянку неба із поверхні Землі, ми в змозі затулити її великим пальцем простертої руки незважаючи на те, що її реальний розмір становить близько шести світлових років на відстані Barnard 59.

Примітки

[1] Вся туманність "Люлька" складається із Barnard 65, 66, 67 та 78 на додаток до Barnard 59. Її можна легко побачити неозброєним оком на темному та чистому небі, краще всього у південних широтах, де вона підіймається високо над обрієм.

[2] Оскільки астероїди рухаються на тлі зірок, то під час експозицій вони залишають на фото короткі сліди. Дане зображення було створене із різних знімків, зроблених через кілька різних кольорових фільтрів у різний час. Тому різноколірні стежки також зміщені одна відносно другої.

Детальніше

2012 рік ознаменований 50-ю річницею заснування Європейської Південної Обсерваторії (ESO). 
ESO, Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 40 метрового класу Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим в світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Richard Hook
ESO, La Silla, Paranal, E-ELT & Survey Telescopes Press Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1233.

Про реліз

Реліз №:eso1233uk
Назва:Pipe Nebula
Тип:• Solar System : Nebula : Appearance : Dark
Facility:MPG/ESO 2.2-metre telescope

Зображення

The mouthpiece of the Pipe Nebula
The mouthpiece of the Pipe Nebula
тільки на англійській
Barnard 59, a dark nebula in the constellation of Ophiuchus
Barnard 59, a dark nebula in the constellation of Ophiuchus
тільки на англійській

Відео

Zooming in on the dark nebula Barnard 59
Zooming in on the dark nebula Barnard 59
тільки на англійській
Panning across the dark nebula Barnard 59
Panning across the dark nebula Barnard 59
тільки на англійській

Також дивіться наші