eso1410uk — Науковий реліз

Перша система кілець навколо астероїда

Харікло володіє двома кільцями

26 березня 2014 р.

Спостереження на багатьох обсерваторіях в Південній Америці, серед яких також обсерваторія ESO Ла Сілла, принесли несподіване відкриття, що віддалений астероїд Харікло оточений двома вузькими щільними кільцями. Наразі це найменший відомий космічний об'єкт, котрий має кільця і лише п'яте тіло в Сонячній системі після планет-гігантів Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, котрі теж "окільцьовані". Походження цих кілець залишається загадкою, але вони можуть бути результатом зіткнення, після якого утворився диск із уламків. Нові результати опубліковані онлайн в журналі Nature за 26 березня 2014.

Кільця Сатурна є одним з найбільш вражаючих видовищ у небі, а менш відомі кільця були також знайдені навколо інших планет-гігантів. Незважаючи на багато ретельних пошуків, кілець не були знайдені навколо дрібніших об'єктів, що мають орбіти в Сонячній системі. Нові спостереження проходження перед зорею далекої малої планети [1] (10199) Харікло [2] показали, що цей об'єкт оточений двома тонкими кільцями.

"Ми не шукали кільця і ​​не мали гадки, що малі тіла, як Харікло взагалі їх можуть мати, тому це відкриття, а також дивовижна кількість подробиць, котрі ми бачили в системі, стали для нас повною несподіванкою!",- говорить Феліпе Брага-Рібаш (Observatorio Nacional/MCTI, Ріо-де-Жанейро, Бразилія), провідний автор нової статті, котрий планував спостережену кампанію.

Харікло є найбільшим представником класу малих небесних тіл, відомого як "кентаври" [3]. Він обертається між Сатурном і Ураном у зовнішній зоні Сонячної системи. Розрахунки показали, що астероїд повинен би проходити перед зорею UCAC4 248-108672 3 червня 2013, і що це покриття видно з Південної Америки [4]. Астрономи, використавши телескопи в семи різних місцях - у тому числі 1.54 м данський та TRAPPIST, котрі в обсерваторії ESO Ла Сілла обсерваторії в Чилі [5], змогли спостерігати зорю, котра зникала протягом декількох секунд, оскільки її світло було перекрите Харікло [6].

Проте вчені знайшли набагато більше, ніж очікували. За кілька секунд до, а потім знову кілька секунд після основного затемнення, були ще два дуже коротких падіння видимої яскравості зорі [7]. Щось близько до Харікло блокувало світло! Порівнюючи те, що було видно з різних місць спостереження, команда могла змоделювати не тільки форму та розмір самого об'єкта, а також і форму, ширину, орієнтацію та інші властивості щойно відкритих кілець.

Вчені виявили, що кільцева система складається з двох різко обмежених кілець, завширшки всього сім та три кілометри, розділених чистою прогалиною на дев'ять кілометрів: все це навколо невеликого 250 км об'єкту на орбіті за Сатурном.

"Для мене це було досить дивно усвідомлювати, що ми змогли не тільки виявити кільцеву систему, але й точно визначити, що вона складається з двох чітко різних кілець",- додає Уффе Грае Йоргенсен (Інститут Нільса Бора Копенгагенського університету, Данія), один із групи дослідників."Я намагаюся уявити собі, як це було б стояти на поверхні цього крижаного об'єкта - досить маленький, що швидкий спортивний автомобіль на його поверхні може досягти другої космічної швидкості, тобто покинути та вилетіти у космос, та дивитися вгору на систему кілець 20 км ширини, котра в 1000 раз ближче, ніж Місяць від нас" [8].

Хоча багато питань залишаються без відповіді, астрономи вважають, що такого роду кільця ймовірно утворились із уламків, що залишилися після зіткнення. Вони повинні бути обмежені в двох вузьких кільцях присутністю невеликих передбачуваних супутників астероїду

"Отже, цілком ймовірно, що окрім кілець, Харікло має принаймні один маленький місяць, котрий ще чекає на його відкриття",- додає Феліпе Брага-Рібаш.

Кільця можуть виявитися явищем, яке в свою чергу може згодом призвести до утворення невеликого супутника. Така послідовність подій, але в набагато більшому масштабі, може пояснити народження нашого Місяця в перші дні Сонячної системи, а також походження багатьох інших супутників навколо планет та астероїдів.

Очільники проекту попередньо назвали ті кільця іменами річок Ояпокі та Шуі, котрі на півночі та на півдні Бразилії [9].

Примітки

[1] Всі об'єкти, які обертаються навколо Сонця, котрі є занадто маленькими (мають доволі малі маси), щоб їх власної гравітації було достатнью для набуття майже сферичної форми, нараз визначаються МАС (Міжнародна Астрономічна Спілка), як малі тіла Сонячної системи. Цей клас в даний час включає в себе більшість астероїдів головного поясу Сонячної системи, дуже близьких до Землі об'єктів (NEO), астероїди-"троянці", групи котрих поблизу Марса і Юпітера, більшість "кентаврів", більшість транснептунових об'єктів (TNO) та комет. У неофіційному використанні слова астероїд та мала планета часто використовуються поряд та означають одне.

[2] Центр малих планет МАС є головним інформаційним пунктом для виявлених малих тіл Сонячної системи. Відкритим астероїдам присвоюють імена, котрі складаються із двох частин. Раніше їх давали у порядку відкриття, але тепер це змінили, і наразі спершу йде визначення точної орбіти, а потім ім'я.

[3] Кентаври - то малі тіла з нестабільними орбітами у зовнішніх частинах Сонячної системи:вони перетинають орбіти планет-гігантів. Оскільки їх орбіти часто збурюються, то очікується, що вони на них залишаються протягом мільйонів років. Кентаври відрізняються від набагато більш численних астероїдів головного поясу, котрі між орбітами Марса та Юпітера. Цілком ймовірно, що вони прийшли з поясу Койпера. Вони отримали свою назву тому, що наче міфічні кентаври поєднують в собі характеристики двох різних типів об'єктів - комет та астероїдів. Харікло, швидше за все, мабуть астероїд, оскільки у цього малого тіла не виявлено слідів кометної активності.

[4] Подія передбачена в результаті систематичних пошуків, початих на 2.2 м телескопом MPG/ESO в обсерваторії ESO Ла Сілла, нещодавно опублікованих.

[5] Крім 1.54 м данського телескопа та TRAPPIST, котрі в обсерваторії ESO Ла Сілла, у спосререженні явища покриття були задіяні телескопи наступних обсерваторій: Universidad Católica Observatory (UCO) Santa Martina що керується Pontifícia Universidad Católica de Chile (PUC); PROMPT телескопи, котрі власність University of North Carolina at Chapel Hill; Pico dos Dias Observatory від National Laboratory of Astrophysics (OPD/LNA) - Brazil; телескоп Southern Astrophysical Research (SOAR); 20" Caisey Harlingten's Planewave телескоп, котрий належить до Searchlight Observatory Network; R. Sandness's телескоп at San Pedro de Atacama Celestial Explorations; Universidade Estadual de Ponta Grossa Observatory; Observatorio Astronomico Los Molinos (OALM) — Uruguay; Observatorio Astronomico, Estacion Astrofisica de Bosque Alegre, Universidad Nacional de Cordoba, Argentina; Polo Astronômico Casimiro Montenegro Filho Observatory and Observatorio El Catalejo, Santa Rosa, La Pampa, Argentina.

[6] Це єдиний спосіб визначити точні розміри та форму настільки віддаленого об'єкта, оскільки перетин Харікло всього близько 250 кілометрів, а відстань від Землі до нього більше мільярда кілометрів. Навіть у найбільші телескопи настільки маленьке далеке небесне тіло виглядає ледь помітною світлою цяткою.

[7] Кільця Урана та кільцеподібні вигини навколо Нептуна були виявлені подібним же чином під час покриттів цими планетами зірок відповідно у 1977 і 1984 роках. У відкритті кільця Нептуна брали участь також і телескопи ESO.

[8] Чесно кажучи, автомобіль мав би бути досить швидким - щось подібне до Bugatti Veyron 16.4 або McLaren F1, оскільки локальна друга космічна швидкість складає близько 350 км/год!

[9] Ці імена тільки для неформального використання. Офіційні імена будуть надані пізніше МАС, після заздалегідь встановлених правил.

Детальніше

Дане дослідження представлене у статті “A ring system detected around the Centaur (10199) Chariklo”, by F. Braga-Ribas et al., котра вийшла в журналі Nature за 26 березня 2014.

Науково-дослідна група у складі F. Braga-Ribas (Observatório Nacional/MCTI, Rio de Janeiro, Brazil), B. Sicardy (LESIA, Observatoire de Paris, Paris, France [LESIA]), J. L. Ortiz (Instituto de Astrofísica de Andalucía, Granada, Spain), C. Snodgrass (Max Planck Institute for Solar System Research, Katlenburg-Lindau, Germany), F. Roques (LESIA), R. Vieira- Martins (Observatório Nacional/MCTI, Rio de Janeiro, Brazil; Observatório do Valongo, Rio de Janeiro, Brazil; Observatoire de Paris, France), J. I. B. Camargo (Observatório Nacional/MCTI, Rio de Janeiro, Brazil), M. Assafin (Observatório do Valongo/UFRJ, Rio de Janeiro, Brazil), R. Duffard (Instituto de Astrofísica de Andalucía, Granada, Spain), E. Jehin (Institut d’Astrophysique de l’Université de Liege, Liege, Belgium), J. Pollock (Appalachian State University, Boone, North Carolina, USA), R. Leiva (Pontificia Universidad Católica de Chile, Santiago, Chile), M. Emilio (Universidade Estadual de Ponta Grossa, Ponta Grossa, Brazil), D. I. Machado (Polo Astronomico Casimiro Montenegro Filho/FPTI-BR, Foz do Iguaçu, Brazil; Universidade Estadual do Oeste do Paraná (Unioeste), Foz do Iguaçu, Brazil), C. Colazo (Ministerio de Educación de la Provincia de Córdoba, Córdoba, Argentina; Observatorio Astronómico, Universidad Nacional de Córdoba, Córdoba, Argentina), E. Lellouch (LESIA), J. Skottfelt (Niels Bohr Institute, University of Copenhagen, Copenhagen, Denmark; Centre for Star and Planet Formation, Geological Museum, Copenhagen, Denmark), M. Gillon (Institut d’Astrophysique de l’Université de Liege, Liege, Belgium), N. Ligier (LESIA), L. Maquet (LESIA), G. Benedetti-Rossi (Observatório Nacional/MCTI, Rio de Janeiro, Brazil), A. Ramos Gomes Jr (Observatório do Valongo, Rio de Janeiro, Brazil, P. Kervella (LESIA), H. Monteiro (Instituto de Física e Química, Itajubá, Brazil), R. Sfair (UNESP -– Univ Estadual Paulista, Guaratinguetá, Brazil), M. El Moutamid (LESIA; Observatoire de Paris, Paris, France), G. Tancredi (Observatorio Astronomico Los Molinos, DICYT, MEC, Montevideo, Uruguay; Dpto. Astronomia, Facultad Ciencias, Uruguay), J. Spagnotto (Observatorio El Catalejo, Santa Rosa, La Pampa, Argentina), A. Maury (San Pedro de Atacama Celestial Explorations, San Pedro de Atacama, Chile), N. Morales (Instituto de Astrofísica de Andalucía, Granada, Spain), R. Gil-Hutton (Complejo Astronomico El Leoncito (CASLEO) and San Juan National University, San Juan, Argentina), S. Roland (Observatorio Astronomico Los Molinos, DICYT, MEC, Montevideo, Uruguay), A. Ceretta (Dpto. Astronomia, Facultad Ciencias, Uruguay; Observatorio del IPA, Ensenanza Secundaria, Uruguay), S.-h. Gu (National Astronomical Observatories/Yunnan Observatory; Key Laboratory for the Structure and Evolution of Celestial Objects, Chinese Academy of Sciences, Kunming, China), X.-b. Wang (National Astronomical Observatories/Yunnan Observatory; Key Laboratory for the Structure and Evolution of Celestial Objects, Chinese Academy of Sciences, Kunming, China), K. Harpsøe (Niels Bohr Institute, University of Copenhagen, Copenhagen, Denmark; Centre for Star and Planet Formation, Geological Museum, Copenhagen, Denmark), M. Rabus (Pontificia Universidad Católica de Chile, Santiago, Chile; Max Planck Institute for Astronomy, Heidelberg, Germany), J. Manfroid (Institut d’Astrophysique de l’Université de Liege, Liege, Belgium), C. Opitom (Institut d’Astrophysique de l’Université de Liege, Liege, Belgium), L. Vanzi (Pontificia Universidad Católica de Chile, Santiago, Chile), L. Mehret (Universidade Estadual de Ponta Grossa, Ponta Grossa, Brazil), L. Lorenzini (Polo Astronomico Casimiro Montenegro Filho/FPTI-BR, Foz do Iguaçu, Brazil), E. M. Schneiter (Observatorio Astronómico, Universidad Nacional de Córdoba, Córdoba, Argentina; Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas (CONICET), Argentina; Instituto de Astronomía Teórica y Experimental IATE–CONICET, Córdoba, Argentina; Universidad Nacional de Córdoba, Córdoba, Argentina), R. Melia (Observatorio Astronómico, Universidad Nacional de Córdoba, Córdoba, Argentina), J. Lecacheux (LESIA), F. Colas (Observatoire de Paris, Paris, France), F. Vachier (Observatoire de Paris, Paris, France), T. Widemann (LESIA), L. Almenares (Observatorio Astronomico Los Molinos, DICYT, MEC, Montevideo, Uruguay; Dpto. Astronomia, Facultad Ciencias, Uruguay), R. G. Sandness (San Pedro de Atacama Celestial Explorations, San Pedro de Atacama, Chile), F. Char (Universidad de Antofagasta, Antofagasta, Chile), V. Perez (Observatorio Astronomico Los Molinos, DICYT, MEC, Montevideo, Uruguay; Dpto. Astronomia, Facultad Ciencias, Uruguay), P. Lemos (Dpto. Astronomia, Facultad Ciencias, Uruguay), N. Martinez (Observatorio Astronomico Los Molinos, DICYT, MEC, Montevideo, Uruguay; Dpto. Astronomia, Facultad Ciencias, Uruguay), U. G. Jørgensen (Niels Bohr Institute, University of Copenhagen, Copenhagen, Denmark; Centre for Star and Planet Formation, Geological Museum, Copenhagen, Denmark), M. Dominik (University of St Andrews, St Andrews, United Kingdom) F. Roig (Observatório Nacional/MCTI, Rio de Janeiro, Brazil), D. E. Reichart (University of North Carolina – Chapel Hill, North Carolina [UNC]), A. P. LaCluyze (UNC), J. B. Haislip (UNC), K. M. Ivarsen (UNC), J. P. Moore (UNC), N. R. Frank (UNC) and D. G. Lambas (Observatorio Astronómico, Universidad Nacional de Córdoba, Córdoba, Argentina; Instituto de Astronomía Teórica y Experimental IATE–CONICET, Córdoba, Argentina).

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Felipe Braga-Ribas
Observatório Nacional/MCTI
Rio de Janeiro, Brazil
Телефон: +33 (0) 785944776 (until 28.3) and +55 (21) 3504-9252
Стільниковий: +55 (21) 983803879 (after 28.3)
Email: ribas@on.br

Bruno Sicardy
LESIA, Observatoire de Paris, CNRS
Paris, France
Телефон: +33 (0) 1 45 07 71 15
Стільниковий: +33 (0) 6 19 41 26 15
Email: bruno.sicardy@obspm.fr

José Luis Ortiz
Instituto de Astrofísica de Andalucía, CSIC
Granada, Spain
Телефон: +34 958 121 311
Email: ortiz@iaa.es

Richard Hook
ESO Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1410.

Про реліз

Реліз №:eso1410uk
Назва:Chariklo
Тип:• Solar System : Interplanetary Body : Asteroid
Facility:Danish 1.54-metre telescope,TRAnsiting Planets and PlanetesImals Small Telescope
Science data:2014Natur.508...72B

Зображення

Artist’s impression of the rings around Chariklo
Artist’s impression of the rings around Chariklo
тільки на англійській
Artist’s impression close-up of the rings around Chariklo
Artist’s impression close-up of the rings around Chariklo
тільки на англійській
Artist’s impression of the view from inside the rings around Chariklo
Artist’s impression of the view from inside the rings around Chariklo
тільки на англійській

Відео

ESOcast 64: First Ring System Around Asteroid
ESOcast 64: First Ring System Around Asteroid
тільки на англійській
Artist's impression of ring system around asteroid Chariklo
Artist's impression of ring system around asteroid Chariklo
тільки на англійській
Artist's impression of ring system around asteroid Chariklo
Artist's impression of ring system around asteroid Chariklo
тільки на англійській
Artist's impression of ring system around asteroid Chariklo
Artist's impression of ring system around asteroid Chariklo
тільки на англійській
Observations of the occultation of asteroid Chariklo
Observations of the occultation of asteroid Chariklo
тільки на англійській
Artist's impression of ring system around asteroid Chariklo
Artist's impression of ring system around asteroid Chariklo
тільки на англійській
Animation of the outer Solar System and orbits of Centaurs
Animation of the outer Solar System and orbits of Centaurs
тільки на англійській

Також дивіться наші