eso1533uk — Організаційний реліз

Відстеження повільної смерті Всесвіту

Огляд GAMA оприлюднив перші дані на Генеральній Асамблеї МАС

10 серпня 2015 р.

Міжнародна команда астрономів, котра займається дослідженням більш ніж 200 000 галактик, наразі найточніше виміряла рівень енергії, вироблюваної у великій частині космосу. То являє собою найбільш всеосяжну оцінку енергетичного стану ближнього Всесвіту. Дослідники підтверджують, що енергія, на сьогодні вироблена у частині Всесвіту, становить лише близько половини тої, що була два мільярди років тому. Також вчені виявили, що дане згасання відбувається на усіх довжинах хвиль: від ультрафіолетових і до довгих інфрачервоних. Схоже на те, що Всесвіт повільно вмирає.

Для дослідження було задіяно багато найпотужніших телескопів світу, у тому числі оглядові телескопи VISTA та VST в обсерваторії ESO Паранал у Чилі. Підтримка спостережень також проводилась за допомогою GALEX та WISE - двох орбітальних космічних телескопів від NASA та іще одного космічного телескопа Herschel, який належить до Європейської Космічної Агенції [1].

Дане дослідження є частиною проекту GAMA (Galaxy And Mass Assembly) - найбільшого огляду неба на різних довжинах хвиль.

"Ми використовували багато телескопів, як космічних, так і наземних, до яких нам вдалося отримати доступ, щоб виміряти вихід енергії із більше 200 000 галактик у настільки широкому діапазоні довжин хвиль, наскільки це наразі взагалі можливо",- говорить Саймон Драйвер (ICRAR, Університет Західної Австралії), очільник великого колективу GAMA.

Дані огляду, котрі наразі доступні для астрономів по усьому світі, вміщують виміри випромінюваної енергії для кожної із галактик на 21 довжині хвиль: від ультрафіолетових - і до довгих інфрачервоних. Цей набір даних допоможе вченим краще зрозуміти, як різні типи галактик формуються та еволюціонують.

Вся енергія у Всесвіті була створена внаслідок Великого Вибуху, з деякою часткою, "запертою" у його масу. Зорі сяють шляхом зворотнього перетворення маси в енергію, як то описано у знаменитому рівнянні Ейнштейна E = mc2 [2]. Дослідження в рамках GAMA картографує та моделює всі енергії, що генерується у великому обсязі космічного простору сьогодні, а також у різні часи у минулому.

"У той час, як більша частина енергії, що виникла в результаті Великого Вибуху, "вертиться" у Всесвіті, додаткова енергія постійно генерується зорями, коли вони в своїх надрах зливають водень та гелій разом внаслідок термоядерних реакцій",- говорить Саймон Драйвер. "Ця нова енергія або поглинається пилом, коли вона проходить через материнську галактику, або ж йде в міжгалактичний простір до тих пір, поки із чимось не зіткнеться: з іншою зорею, чи планетою, або із дзеркалом телескопа, що дуже рідко трапляється".

Те, що Всесвіт повільно згасає, було відомо з кінця 1990-х років, але дана робота свідчить, що це відбувається на всіх довжинах хвиль - від ультрафіолету до інфрачервоного, що представляє найбільш повну оцінку енергетичного стану ближнього Всесвіту.

"Всесвіт згасатиме повільно у своїй старості. Всесвіт наче сів на канапу, присунув ковдру і збирається заснути у вічній дрімоті",- укладає Саймон Драйвер.

Команда дослідників сподівається розширити роботу щодо картографії продукування енергії протягом всієї історії Всесвіту, використовуючи смугу нових обсерваторій, у тому числі майбутній найбільший у світі радіотелескоп Square Kilometre Array, що повинен бути побудований в Австралії та Південній Африці протягом наступного десятиліття.

Група представить цю роботу на XXIX Генеральній Асамблеї Міжнародного Астрономічного Союзу, котра буде в Гонолулу (Гаваї) в понеділок 10 серпня 2015.

Примітки

[1] Були використані наступні телескопи та дані із оглядів (у порядку зростання довжин хвиль): GALEX, SDSS, VST (KiDS survey), AAT, VISTA (VIKING survey)/UKIRT, WISE, Herschel (PACS/SPIRE).

[2] Велика частина вироблюваної Всесвітом енергії походить від ядерного синтезу в надрах зірок, коли їх маса поволі перетворюється на енергію. Ще одним великим джерелом енергії є дуже гарячі диски навколо чорних дір у центрах галактик, де гравітаційна енергія перетворюється в електромагнітне випромінювання квазарів та інших активних галактичних ядер. Світло на значно довших довжинах хвиль виходить із величезних пилових хмар, які перевипромінюють енергію зірок в них.

Детальніше

Дане дослідження представлене у роботі “Galaxy And Mass Assembly (GAMA): Panchromatic Data Release (far-UV—far-IR) and the low-z energy budget”, by S. Driver et al., що побачила світ у журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Доповідь про дану роботу також буде на Генеральній Асамблеї МАС на Гаваях 10 серпня 2015.

Науково-дослідна група у складі Simon P. Driver (ICRAR, The University of Western Australia, Crawley, Western Australia, Australia [ICRAR]; University of St Andrews, United Kingdom), Angus H. Wright (ICRAR), Stephen K. Andrews (ICRAR), Luke J. Davies (ICRAR) , Prajwal R. Kafle (ICRAR), Rebecca Lange (ICRAR), Amanda J. Moffett (ICRAR) , Elizabeth Mannering (ICRAR), Aaron S. G. Robotham (ICRAR), Kevin Vinsen (ICRAR), Mehmet Alpaslan (NASA Ames Research Centre, Mountain View, California, United States), Ellen Andrae (Max Planck Institute for Nuclear Physics, Heidelberg, Germany [MPIK]), Ivan K. Baldry (Liverpool John Moores University, Liverpool, United Kingdom), Amanda E. Bauer (Australian Astronomical Observatory, North Ryde, NSW, Australia [AAO]), Steve Bamford (University of Nottingham, United Kingdom), Joss Bland-Hawthorn (University of Sydney, NSW, Australia), Nathan Bourne (Institute for Astronomy, University of Edinburgh, Royal Observatory, Edinburgh, United Kingdom), Sarah Brough (AAO), Michael J. I. Brown (Monash University, Clayton, Victoria, Australia), Michelle E. Cluver (The University of Western Cape, Bellville, South Africa), Scott Croom (University of Sydney, NSW, Australia), Matthew Colless (Australian National University, Canberra, ACT, Australia), Christopher J. Conselice (University of Nottingham, United Kingdom), Elisabete da Cunha (Macquarie University, Sydney NSW, Australia), Roberto De Propris (University of Turku, Piikkiö, Finland), Michael Drinkwater (Queensland University of Technology, Brisbane, Queensland, Australia), Loretta Dunne (Institute for Astronomy, University of Edinburgh, Royal Observatory, Edinburgh, United Kingdom; Cardiff University, Cardiff, United Kingdom), Steve Eales (Cardiff University, Cardiff, United Kingdom), Alastair Edge (Durham University, Durham, United Kingdom), Carlos Frenk (Durham University, Durham, United Kingdom), Alister W. Graham (Macquarie University, Sydney NSW, Australia), Meiert Grootes (MPIK), Benne W. Holwerda (Leiden Observatory, University of Leiden, Leiden, The Netherlands), Andrew M. Hopkins (AAO) , Edo Ibar (Universidad de Valparaso, Valparaiso, Chile), Eelco van Kampen (ESO, Garching, Germany), Lee S. Kelvin (Liverpool John Moores University, Liverpool, United Kingdom), Tom Jarrett (University of Cape Town, Rondebosch, South Africa), D. Heath Jones (Macquarie University, Sydney, NSW, Australia), Maritza A. Lara-Lopez (Universidad Nacional Automana de México, México), Angel R. Lopez-Sanchez (AAO), Joe Liske (Hamburger Sternwarte, Universität Hamburg, Hamburg, Germany), Jon Loveday (University of Sussex, Falmer, Brighton, United Kingdom), Steve J. Maddox (Institute for Astronomy, University of Edinburgh, Royal Observatory, Edinburgh, United Kingdom; Cardiff University, Cardiff, United Kingdom), Barry Madore (Observatories of the Carnegie Institution of Washington, Pasadena, California, United States [OCIW]), Martin Meyer (ICRAR) , Peder Norberg (Durham University, Durham, United Kingdom), Samantha J. Penny (University of Portsmouth, Portsmouth, United Kingdom), Stephen Phillipps (University of Bristol, Bristol, United Kingdom), Cristina Popescu (University of Central Lancashire, Preston, Lancashire), Richard J. Tuffs (MPIK), John A. Peacock (Institute for Astronomy, University of Edinburgh, Royal Observatory, Edinburgh, United Kingdom), Kevin A.Pimbblet (Monash University, Clayton, Victoria, Australia; University of Hull, Hull, United Kingdom), Kate Rowlands (University of St Andrews, United Kingdom), Anne E. Sansom (University of Central Lancashire, Preston, Lancashire), Mark Seibert (OCIW), Matthew W.L. Smith (Queensland University of Technology, Brisbane, Queensland, Australia), Will J. Sutherland (Queen Mary University London, London, United Kingdom), Edward N. Taylor (The University of Melbourne, Parkville, Victoria, Australia), Elisabetta Valiante (Cardiff University, Cardiff, United Kingdom), Lingyu Wang (Durham University, Durham, United Kingdom; SRON Netherlands Institute for Space Research, Groningen, The Netherlands), Stephen M. Wilkins (University of Sussex, Falmer, Brighton, United Kingdom) and Richard Williams (Liverpool John Moores University, Liverpool, United Kingdom).

GAMA (Galaxy and Mass Assembly Survey) є співробітництвом між приблизно 100 науковцями із більше, ніж 30 університетів Австралії, Європи та США.

ICRAR є спільним підприємством між Університетом Кьортіна та Університетом Західної Австралії за підтримки та фінансування уряду штату Західна Австралія.

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 16 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо"

Посилання

Контакти

Oleh Malyi
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporizhia, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Simon Driver
ICRAR – University of Western Australia
Телефон: +61 400 713 514
Стільниковий: +1 808 304 2392
Email: simon.driver@icrar.org

Andrew Hopkins
Australian Astronomical Observatory
North Ryde, NSW, Australia
Телефон: +61 432 855 049
Email: andrew.hopkins@aao.gov.au

Joe Liske
Hamburger Sternwarte, Universität Hamburg
Hamburg, Germany
Email: jochen.liske@uni-hamburg.de

Pete Wheeler
Media Contact. ICRAR – University of Western Australia
Australia
Телефон: +61 423 982 018
Email: pete.wheeler@icrar.org

Richard Hook
ESO Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Connect with ESO on social media

Переклад прес-релізу ESO eso1533.

Про реліз

Реліз №:eso1533uk
Назва:Galaxies
Тип:Early Universe : Cosmology
Unspecified : Galaxy
Facility:UKIRT, Visible and Infrared Survey Telescope for Astronomy, VLT Survey Telescope
Instruments:VIRCAM
Science data:2016MNRAS.455.3911D

Зображення

Galaxy images from the GAMA survey
Galaxy images from the GAMA survey
тільки на англійській

Відео

A fly-through of the GAMA galaxy survey (with voice-over)
A fly-through of the GAMA galaxy survey (with voice-over)
тільки на англійській
A fly-though of the GAMA galaxy survey (with music)
A fly-though of the GAMA galaxy survey (with music)
тільки на англійській

Також дивіться наші