La Silla

Перша обсерваторія ESO

Обсерваторія Ла Сілла, що на висоті 2400 метрів в 600 км на північ від Сантьяго-де-Чилі, була оплотом ESO з 1960 року. Тут ESO управляє декількома з найпродуктивніших телескопів у світі із розряду чотирьох метрових.

3.5 м Телескоп Нової Технології (NTT) заклав нові основи для проектування та будівництва телескопів та був першим у світі, що мав комп'ютерне управління головним дзеркалом (адаптивна оптика). Ця технологія, розроблена в ESO, в даний час застосовується в більшості наявних у світі великих телескопах.

На 3.6 м телескопі ESO в даний час “проживає” найперший у світі мисливець на екзопланети: спектрограф з неперевершеною точністю HARPS (High Accuracy Radial velocity Planet Searcher).

Ла Сілла є першою обсерваторією світового класу, котра отримала сертифікацію Міжнародної Організації зі Стандартизації (ІСО) 9001 Системи Менеджменту Якості. Інфраструктура Ла Сілла також використовується багатьма з членів-держав ESO для цільових проектів, таких як швейцарський 1.2 м телескоп ім. Леонарда Ейлера, Швидкообертовий Роботизований ІЧ Телескоп (REM) і відстежувач гамма-сплесків TAROT, а також більш звичайні для користувачів засоби, такі як 2.2 м MPG/ESO і данський 1.54 метровий телескопи. 67 мегапіксельна Камера Широкого Поля (WFI) на 2.2 м телескопі прийняла багато дивовижних зображень небесних об'єктів, деякі з яких вже стали іконами на своїх власних правах.

Із приблизно 300 рецензованих публікацій на рік, пов'язаних з роботою обсерваторії, Ла Сілла залишається на передньому краї астрономії. Ла Сілла призвела до величезної кількості наукових відкриттів, в тому числі кілька першорядних. Спектрограф HARPS є абсолютним чемпіоном у пошуку невеликих екзопланет. Він виявив планетну систему навколо Gliese 581, в котрій можуть бути перші кам’янисті планети поза межами Сонячної системи, що знаходяться в ”зоні життя” (eso0722). Кілька телескопів в Ла Сілла зіграли вирішальну роль в пов’язуванні гамма-спалахів - найенергійніших вибухів у Всесвіті з моменту Великого Вибуху, з вибухами масивних зірок. З 1987 року, ESO обсерваторія Ла Сілла також відіграє важливу роль у дослідженні та відстеженні найближчої останньої наднової SN 1987A.

Обсерваторія Ла Сілла розташована на околиці чилійської пустелі Атакама, в одному з найбільш посушливих і відлюдних районах світу. Подібно до інших обсерваторій в цьому географічному районі, Ла Сілла знаходиться далеко від джерел світлового забруднення, як і обсерваторія на Параналі, де “проживає” Дуже Великий Телескоп. Нічне небо над нею одне із найтемніших на Землі.

Деякі подробиці про робочі прилади в Ла Сілла є на окремій сторінці і на сторінці Science Instrumentation.

Інші зображення та відео доступні в мультимедіа архіві ESO.