eso1501uk — Фото-реліз

Куди поділися всі зорі?

Чорна хмара затемнює сотні зірок позаду себе

07 січня 2015 р.

Частина зірок на цьому новому цікавому зображенні від ESO наче пропала безвісти. Але чорна прогалина посеред цього рясного на зорі поля насправді є частиною простору, що заповнена космічним газом та пилом. Ця темна хмара називається LDN 483 - тобто Lynds Dark Nebula 483. Такі хмари є місцями народження майбутніх зірок. Камера Широкого Поля (WFI), котра встановлена на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії ESO Ла Сілла в Чилі, захопила цей образ LDN 483 та її околиць.

LDN 483 [1] знаходиться на відстані приблизно 700 світлових років від Землі у сузір'ї Змії. Хмара містить досить пилової матерії, котра повністю блокує видиме світло від далеких зірок. Особливо щільні молекулярні хмари, як ця LDN 483, вчені відносять до темних туманностей через їх затемнювальні властивості. Беззоряний вигляд LDN 483 та подібних на неї, може спонукати до думки, що вони вони є місцями, де зорі не можуть виникнути та сформуватись. Але насправді все навпаки: такі темні туманності пропонують "найродючіші" умови для можливого формування зірок.

Астрономи, що вивчають зореутворення у LDN 483, виявили деякі з наймолодших, проте досяжних для спостережень типів - зародків зірок, захованих у надрах LDN 483. Ці зорі-зародки вже можна спостерігати під час їх знаходження у "космічній утробі", хоча вони іще не сформовані та не народжені, як власне повноцінні зорі.

На цій першій стадії зоряної еволюції, майбутні зорі подібні на кулі із газу та пилу, що утримуються під дією власних сил тяжіння у навколишній молекулярній хмарі. Протозорі все ще досить холодні: їх температури близько -250 градусів за Цельсієм, через що вони випромінюють тільки довгохвильове субмілліметрове світло [2]. Однак, температура та тиск починають зростати у ядрах цих майбутніх зірок.

Цей найбільш ранній період росту зорі триває лише тисячі років. За астрономічними мірками, то є надзвичайно короткий проміжок часу, враховуючи те, що зорі звичайно існують мільйони, або навіть мільярди років. На наступних стадіях, котрі протягом декількох мільйонів років, протозорі будуть зростати більш теплішими та щільнішими. Їх випромінювання буде збільшувати енергію по шляху, починаючи від далекого інфрачервоного світла - до ближнього ІЧ-діапазону, а врешті вони засяють та стануть видимими. Колись тьмяна протозоря стане повноцінною яскравою зорею.

Оскільки все більше і більше зірок виходять з "чорнильних" глибин LDN 483, темна туманність поволі розсіється, втрачаючи свою щільність. Відсутні зорі тла, які на даний момент часу приховані, згодом виникнуть у полі зору. Але то буде через мільйони років, коли засяють яскраві молоді зорі, у хмарі народжені [3].

Примітки

[1] Каталог Lynds Dark Nebula був складений американським астрономом Beverly Turner Lynds, котрий його опублікував у 1962 році. Ці темні туманності були знайдені під час оглядів фотопластинок, отриманих у рамках Паломарського Огляду Неба.

[2] Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атакама (ALMA), котрий ESO також використовує у своїх дослідженнях, дозволяє проводити спостереження на субміліметрових та міліметрових довжинах світлових хвиль, через що він надзвичайно підходить для вивчення дуже молодих зірок у молекулярних хмарах.

[3] Подібне молоде зоряне скупчення можна побачити тут, а більш зріле тут.

Детальніше

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Richard Hook
ESO education and Public Outreach Department
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Email: rhook@eso.org

Connect with ESO on social media

Переклад прес-релізу ESO eso1501.

Про реліз

Реліз №:eso1501uk
Назва:LDN 483
Тип:Milky Way : Nebula : Appearance : Dark
Facility:MPG/ESO 2.2-metre telescope
Instruments:WFI

Зображення

The dark nebula LDN 483
The dark nebula LDN 483
тільки на англійській
LDN 483 in the constellation of Serpens
LDN 483 in the constellation of Serpens
тільки на англійській
Wide-field view of the sky around the dark nebula LDN 483
Wide-field view of the sky around the dark nebula LDN 483
тільки на англійській

Відео

Zooming in on the dark nebula LDN 483
Zooming in on the dark nebula LDN 483
тільки на англійській
Close-up view of the dark nebula LDN 483
Close-up view of the dark nebula LDN 483
тільки на англійській

Також дивіться наші