eso1505uk — Науковий реліз

Зоряне партнерство закінчиться катастрофою

Знайдено першу тісну пару зірок, подальше злиття яких спонукає вибух наднової

09 лютого 2015 р.

Астрономи, використавши обладнання ESO у поєднанні з телескопами на Канарських островах, виявили дві на диво масивні зорі у центрі планетарної туманності Henize 2-428. Оскільки вони обертаються одна навколо іншої, то очікується, що зорі повільно йдуть на зближення. А десь через 700 мільйонів, коли зорі зільються, вони міститимуть достатньо матерії, щоб запалити величезний вибух наднової. Результати досліджень вийдуть у широкий світ у журналі Nature за 9 лютого 2015.

Група астрономів під керівництвом Мігеля Сантандер-Гарсія (Observatorio Astronómico Nacional, Alcalá de Henares, Spain; Instituto de Ciencia de Materiales de Madrid (CSIC), Madrid, Spain), виявила тісну пару білих карликових зірок - крихітних дуже щільних зоряних залишків, котрі мають загальну масу приблизно в 1.8 рази більшу, ніж у Сонця. Наразі це наймасивніша із знайдених подібних зоряних пар [1], і коли ці дві зорі у майбутньому зільються, то створять нестримний термоядерний вибух, котрий породить наднову типу Ia [2].

Дослідна група, котра знайшла цю масивну зоряну пару, насправді хотіла спробувати вирішити іншу проблему. Вчені мали на меті дізнатися, як саме деякі зорі виробляють такі дивні асиметричні форми туманностей на кінцевих стадіях своїх існувать. Одним із об'єктів, котрий астрономи власне для цього досліджували, є незвична на вигляд планетарна туманність [3], відома як Henize 2-428.

"Коли ми подивилися на центральну зорю цього об'єкта через Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, то виявили не одну, а двійко зірок у центрі цієї дивно однобокої сяючої хмари",- говорить співавтор статті Анрі Боффін, вчений із ESO.

Це підтверджує теорію, що подвійні центральні зорі можуть пояснити дивні форми деяких із схожих туманностей, але ще більш цікавий результат досліджень був попереду.

"Подальші спостереження, виконані за допомогою телескопів на Канарських островах, дозволили нам визначити орбіту двох зірок, обчислити їх маси та взаємну відстань. На нас чекала велика несподіванка",- повідомляє Романо Корраді, інший автор дослідження та науковий співробітник Канарського Інституту Астрофізики (Тенеріфе, IAC).

Дослідники виявили, що кожна із зірок має масу трохи менше, ніж у Сонця, і що період їх обертання навколо спільного центру мас становить чотири години. Вони досить близько одна до одної, а тому, згідно загальної теорії відносності (ЗТО) А.Ейнштейна, вони будуть взаємно наближуватись по спіралі у зв'язку з випромінювання гравітаційних хвиль, перш ніж зрештою зільються в єдину зорю у найближчі 700 мільйонів років.

Та новостворена зоря буде настільки масивною, що нічого не зможе запобігти її саморуйнуванню із наступним вибухом у вигляді наднової. "Досі можливість утворення наднових типу Ia шляхом злиття двох білих карликів була чисто теоретичною",- пояснює Девід Джонс, співавтор статті та співробітник ESO на момент отримання дослідних даних: "Пара зірок у Henize 2-428 - то є реальна справа!".

"Це дуже загадкова зоряна система",- приходить до висновку Сантандер-Гарсія. "Вона матиме важливе значення для вивчення наднових типу Ia, які широко використовуються для вимірювання астрономічних відстаней і є ключами до відкриття, що розширення Всесвіту прискорюється через темну енергію".

Примітки

[1] Межа Чандрасекара - то найбільша маса, яку білий карлик може мати, стримуючи себе від гравітаційного колапсу. Її значення становить близько 1.4 маси Сонця.

[2] Наднові типу Iа виникають, коли білий карлик набуває додаткову масу за рахунок акреції матерії від свого зоряного партнера, або внаслідок злиття з іншим білим карликом. Після того, як його маса перевищить межу Чандрасекара, зоря втрачає здатність підтримувати себе і починає стискатись. Це підвищує її температуру, внаслідок чого виникає ядерна реакція, котра розриває зорю на шматки.

[3] Планетарні туманності не мають відношення до власне планет. Така їх назва походить із XVIII століття, оскільки, під час спостережень через малі телескопи, ці об’єкти виглядали, як диски далеких планет Сонячної системи.

Детальніше

Дане дослідження представлене у статті “The double-degenerate, super-Chandrasekhar nucleus of the planetary nebula Henize 2-428” by M. Santander-García et al., котра вийшла у світ у журналі Nature за 9 лютого 2015.

Науково-дослідна група у складі M. Santander-García (Observatorio Astronómico Nacional, Alcalá de Henares, Spain; Instituto de Ciencia de Materiales de Madrid (CSIC), Madrid, Spain), P. Rodríguez-Gil (Instituto de Astrofísica de Canarias, La Laguna, Tenerife, Spain [IAC]; Universidad de La Laguna, Tenerife, Spain), R. L. M. Corradi (IAC; Universidad de La Laguna), D. Jones (IAC; Universidad de La Laguna), B. Miszalski (South African Astronomical Observatory, Observatory, South Africa [SAAO]), H. M. J. Boffin (ESO, Santiago, Chile), M. M. Rubio-Díez (Centro de Astrobiología, CSIC-INTA, Torrejón de Ardoz, Spain) and M. M. Kotze (SAAO).

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 16 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleh Malyi
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporizhia, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Miguel Santander-García
Observatorio Astronómico Nacional
Alcalá de Henares, Spain
Телефон: +34 670243627
Email: m.santander@oan.es

Henri Boffin
ESO
Santiago, Chile
Телефон: +49 89 3200 3126
Email: hboffin@eso.org

Richard Hook
ESO education and Public Outreach Department
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Connect with ESO on social media

Переклад прес-релізу ESO eso1505.

Про реліз

Реліз №:eso1505uk
Назва:Hen 2-428
Тип:Milky Way : Star : Evolutionary Stage : Supernova
Milky Way : Nebula : Type : Planetary
Facility:Gran Telescopio CANARIAS, Isaac Newton Telescope, Mercator Telescope, Very Large Telescope
Instruments:FORS2
Science data:2015Natur.519...63S

Зображення

Artist’s impression of two white dwarf stars destined to merge and create a Type Ia supernova
Artist’s impression of two white dwarf stars destined to merge and create a Type Ia supernova
тільки на англійській
Image of the planetary nebula Henize 2-428 from the Very Large Telescope
Image of the planetary nebula Henize 2-428 from the Very Large Telescope
тільки на англійській
The planetary nebula Henize 2-428 in the constellation of Aquila
The planetary nebula Henize 2-428 in the constellation of Aquila
тільки на англійській
Wide-field view of the sky around the planetary nebula Henize 2-428
Wide-field view of the sky around the planetary nebula Henize 2-428
тільки на англійській

Відео

Artist’s impression of two white dwarf stars merging and creating a Type Ia supernova
Artist’s impression of two white dwarf stars merging and creating a Type Ia supernova
тільки на англійській
Zooming in on the unusual planetary nebula Henize 2-428
Zooming in on the unusual planetary nebula Henize 2-428
тільки на англійській

Також дивіться наші