eso1520uk — Фото-реліз

Страшна краса Медузи

20 травня 2015 р.

Астрономи, використавши Дуже Великий Телескоп VLT) ESO в Чилі, отримали наразі найдокладніше зображення туманності на прізвисько "Медуза". Після того, як зоря у центрі цієї туманності здійснила перехід "у відставку", вона скинула свої зовнішні шари у навколишній космос, котрі й утворили цю барвисту хмару. Зображення віщує кінцеву долю Сонця, котре зрештою також стане об'єктом такого роду.

Ця гарна планетарна туманність названа на честь жахливої істоти із грецької міфології - Медузи Горгони. Туманність також відома як Sharpless 2-274: вона знаходиться у сузір'ї Близнят. Розміри "Медузи" близько чотирьох світлових років, а перебуває вона на відстані близько 1500 світлових років від нас. Незважаючи на свої розміри, туманність надзвичайно тьмяна, через що її важко спостерігати.

Медуза була огидною потворою зі зміями на голові замість волосся. Ці змії представлені змієподібними волокнами сяючого газу у даній туманності. Червоне свічення водню та слабкіше зелене випромінювання кисню простягається далеко за межі цієї світлини, утворюючи форму півмісяця у небі. Скидання маси зірок на даному етапі їх еволюції часто переривчасте, що може спонукати до появи чудернацьких структур у планетарних туманностях.

Протягом десятків тисяч років зоряні ядра планетарних туманностей оточені подібними химерними кольоровими хмари газу [1]. Ще за кілька тисяч років газ повільно розсіється в їх околицях. Це останній етап у трансформації зірок, подібних до Сонця, перед закінченнях їх активного буття, після чого зорі стануть білими карликами. Стадія планетарної туманності в існуванні зорі триває крихітну частку від її загального життя - це так само, як проміжок часу, коли дитина видуває мильну бульбашку та спостерігає за її коротким існуванням, у порівнянні з повною тривалістю життя людини.

Жорстке ультрафіолетове випромінювання від дуже гарячої зорі у центрі туманності спонукає атоми газу у навколишній оболонці втрачати електрони, тобто іонізуватись. Характерні кольори цього сяючого газу можуть бути використані для ідентифікації об'єктів. Зокрема, наявність зеленого світла від подвійно іонізованого кисню ([O III]) використовується, як можливість для виявлення планетарних туманностей. Застосовуючи відповідні фільтри, астрономи можуть відокремити випромінювання світіння газу, що дає змогу тьмяним туманностям виглядати більш вираженими на темному тлі.

Коли зелене [O III] випромінювання туманностей вперше було виявлене, астрономи вважали, що то вони знайшли новий хімічний елемент, котрий назвали небуліум. Але пізніше астрономи зрозуміли, що це було просто доволі рідкісне випромінювання [2] іонізованої форми добре знайомого елемента кисню.

Туманність також називається Abell 21 (більш формально PN A66 21) на честь американського астронома Джорджа О. Абеля, котрий відкрив цей об'єкт у 1955 році. Протягом деякого часу вчені обговорювали, чи може та космічна хмара бути залишком від вибуху наднової. Однак, у 1970-х роках, дослідники змогли виміряти рух та інші властивості матерії у хмарі і чітко визначити її, як планетарну туманність [3].

Для створення цього зображення були використано дані, отримані в рамках програми ESO Cosmic Gems [4], від приладу FORS (FOcal Reducer and low dispersion Spectrograph), котрий прикріплений до VLT.

Примітки

[1] Парадоксально, але зоряним ядром туманності "Медуза" не є яскрава зоря у центрі даного зображення - та зоря попереду туманності, а її ім'я TYC 776-1339-1. Власне центральною зорею "Медузи" є слабка блакитна зірка недалеко від центру утворення у формі півмісяця, котре у правій частині цього зображення.

[2] Цей вид випромінювання є рідкісним, тому що він створюється забороненим механізмом - електронними переходами, забороненими правилами квантового відбору, але все ще можливими з малою ймовірністю. Форма запису [O III] означає, що випромінювання заборонене (квадратні дужки), літера О означає кисень, а III - то подвійна іонізація.

[3] Швидкість розширення хмари виявилась приблизно 50 км/с, що значно нижче, ніж то можна було б очікувати для залишку наднової.

[4] "Космічні Перлини ESO" (ESO’s Cosmic Gems) - це новий почин виробництва астрономічних зображень для освіти та широкої пропаганди астрономії. Програма головним чином використовує час, коли стан неба не дозволяє проводити наукові спостереження, але цілком сприятливий, щоб фотографувати цікаві, захоплюючі або візуально привабливі об'єкти. Ці дані також доступні професійним астрономам завдяки науковому архіву Європейської Південної Обсерваторії.

Детальніше

Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 16 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 39 метровий Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим у світі оком у небо"

Посилання

Контакти

Oleh Malyi
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporizhia, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

Richard Hook
ESO Public Information Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Connect with ESO on social media

Переклад прес-релізу ESO eso1520.

Про реліз

Реліз №:eso1520uk
Назва:Medusa Nebula, Sh 2-274
Тип:Milky Way : Nebula : Type : Planetary
Facility:Very Large Telescope
Instruments:FORS2

Зображення

ESO’s Very Large Telescope images the Medusa Nebula
ESO’s Very Large Telescope images the Medusa Nebula
тільки на англійській
The Medusa Nebula in the constellation of Gemini
The Medusa Nebula in the constellation of Gemini
тільки на англійській
Wide-field view of the sky around the Medusa Nebula
Wide-field view of the sky around the Medusa Nebula
тільки на англійській

Відео

Zooming in on the Medusa
Zooming in on the Medusa
тільки на англійській
Close-up pan video showing the Medusa Nebula
Close-up pan video showing the Medusa Nebula
тільки на англійській

Також дивіться наші