Прес-релізи

16 жовтня 2013 р.: Дві міжнародні групи астрономів використали силу Великого Міліметрового-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA), щоб зосередитись на струменях від величезних чорних дір у центрах галактик та спостерігати, як вони впливають на своє оточення. Вчені отримали іще кращу картину молекулярного газу навколо сусідньої "тихої" чорної діри та вловили несподіваний проблиск основи потужного струменю біля далекої чорної діри.

09 жовтня 2013 р.: Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO захопив на диво докладне зображення туманності на прізвисько "Пивний Кухоль" - хмари із газу та пилу, котра оточує червоного гіганта. Дане зображення показує дугоподібну структуру туманності, що й справді трохи схожа на глечик з ручкою, що й виправдовує її назву.

01 жовтня 2013 р.: Остання антена проекту Великого Міліметрово-субміліметрового Телескопа Атакама (ALMA) вже доставлена на його місце розташування. Дану 12 м параболічну тарілку виготовив європейський консорціум AEM. Це також засвідчило успішне завершення поставок 25 антен із Європи - наразі найбільшого контракту ESO.

25 вересня 2013 р.: Новий прилад із назвою ArTeMiS успішно встановлено на APEX (Atacama Pathfinder Experiment). APEX є 12 м радіотелескопом, розташованим високо у пустелі Атакама, який працює на міліметрових та субміліметрових довжинах хвиль, котрі між ІЧ-світлом та радіодіапазоном, надаючи астрономам цінні можливості для глибшого проникнення у Всесвіт. Нова камера вже надала чудове зображення туманності "Котяча Лапка".

18 вересня 2013 р.: Сяючі нагромадження газових хмар на даному новому зображенні складають величезні зоряні ясла в туманності на прізвисько "Креветка". Зроблена з використанням Оглядового Телескопа VLT в обсерваторії ESO Паранал в Чилі, ця світлина цілком може бути найбільш виразною із взагалі існуючих зображень цього об'єкта. На ній видно групи гарячих новонароджених зірок, що "кубляться" серед хмар туманності.

12 вересня 2013 р.: Дві групи астрономів використали дані від телескопів ESO, щоб зробити найкращу тривимірну мапу центральної частини Чумацького Шляху. Вони виявили, що внутрішні області схожі на арахіс, або на Х-подібну форму, яку видно з деяких кутів зору. Цю дивну структуру було помічено на загальнодоступних даних від дослідницького телескопа VISTA ESO поряд з вимірами рухів сотень дуже слабких зірок в центральній опуклості (балдж).

04 вересня 2013 р.: Астрономи, використавши Телескоп Нової Технології (NTT) ESO та Космічний Телескоп Хаббл (NASA/ESA), дослідили більше 100 планетарних туманностей в центральній опуклості нашої Галактики. Вони виявили, що представники цієї космічної сім'ї, що за формою схожі на метелика, чомусь таємничо зорієнтовані одинаково. Це доволі дивовижний результат, враховуючи їх персональні історії та різноманітні властивості.

28 серпня 2013 р.: Міжнародна група вчених під керівництвом астрономів із Бразилії ідентифікувала та дослідила на Дуже Великому Телескопі (VLT) ESO найстарішу з наразі відомих зірок-двійників Сонця - зорю HIP 102152. Розташована на відстані 250 світлових роках від Землі, вона із Сонцем має більше спільного, ніж будь-який інший його двійник, за винятком того, що Сонце молодше від зорі майже на чотири мільярди років. Тепер є унікальна можливість побачити, як виглядатиме Сонце через купу років. До того ж, нові спостереження вперше дозволили встановити важливий зв'язок між віком зорі та вмістом літію у ній. І нарешті, вони дозволяють припустити, що навколо HIP 102152 ймовірно є кам'янисті планети земного типу.

20 серпня 2013 р.: Астрономи, використавши Великий Міліметрово-субміліметровий масив Атаками (ALMA), отримали живе докладне зображення витоку матерії від новонародженої зорі. Спостерігаючи світіння молекул монооксиду вуглецю в об'єкті, званому Herbig-Haro 46/47, вони виявили, що викиди матерії із нього є іще більш енергійними, ніж це вважалося раніше. Дуже докладні нові зображення також виявили раніше непомічений потік (джет) в зовсім іншому напрямку.

07 серпня 2013 р.: Дуже Великий Телескоп (VLT) захопив чудову область зореутворення у Великій Магеллановій Хмарі - одній із галактик-супутниць Чумацького Шляху. Чітке зображення показує дві самобутні сяючі хмари газу: червонувату NGC 2014 та її блакитну сусідку NGC 2020. Хоча вони дуже різні, проте обидві були сформовані потужними зоряними вітрами від дуже гарячих молодих зірок, котрі також опромінюють газ, змушуючи його світитися яскравіше.

24 липня 2013 р.: Нові спостереження із телескопом ALMA в Чилі дали астрономам наразі найкращий вигляд того, як бурхливе зореутворення може викинути газ із галактики, що спричинює "голодування" майбутніх поколінь зірок, оскільки той газ їм вкрай потрібен для утворення та зростання. Разючі зображення показують величезний відтік молекулярного газу, котрий викидається із областей зореутворення в сусідній галактиці у сузір’ї Скульптора. Ці результати допомагають пояснити дивну нечисленність дуже масивних галактик у Всесвіті. Читайте про них в журналі Nature 25 липня 2013.

18 липня 2013 р.: Вперше одержано зображення далекого снігового кордону у молодій планетній системі. Розташований у диску навколо схожої на Сонце зорі TW Гідри, він може розповісти нам багато нового про формування планет та комет, про чинники, що визначають їх структуру, а також і про історію Сонячної системи. Результати дослідження були опубліковані в журналі Science Express за сьогодні.

17 липня 2013 р.: На Дуже Великому Телескопі (VLT) ESO вперше проведені спостереження газової хмари, котра розірвана надмасивною чорною дірою в центрі галактики. Хмара в даний час настільки розтягнута, що її передня частина пройшла найближчу до чорної діри точку та віддаляється від неї зі швидкістю більш ніж 10 млн км/год, в той час як хвіст все ще падає на останню.

10 липня 2013 р.: Нові спостереження із використанням Великого Міліметрово-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA) дали астрономам наразі найкраще зображення велетенської зорі у процесі її формування всередині темної космічної хмари. Виявлена "зоряна утроба" найбільша із коли-небудь бачених у Чумацькому Шляху. Вона масивніша за Сонце більше ніж у 500 разів та продовжує зростати. Майбутня зоря жадібно поглинає навколишню матерію хмари. Очікується, що народиться дуже яскрава зоря із масою до 100 сонячних.

04 липня 2013 р.: Астрономи, використавши Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, помітили далеку галактику, котра жадібно поглинає навколишній газ. Видно, що той газ падає у її надра, створюючи потік, який одночасно підживлює процеси зореутворення та пришвидшує обертання галактики. Наразі це найкращі прямі спостереження доказів теорії, що галактики затягують та "пожирають" навколишню матерію, щоб зростати та формувати зорі. Результати досліджень з'являться у журналі Science за 5 липня 2013.

01 липня 2013 р.: 3D фільм "Прихований Всесвіт" з’явився в кінотеатрах IMAX® та на гігантських екранах по всьому світі. Перші покази відбулись 28 червня 2013 у Науковому Центрі "Великі Озера" в Клівленді (штат Огайо, США) та 29 червня в планетарії ім. Тихо Браге в Копенгагені (Данія). У фільмі показано найсучасніші телескопи, відзняті в кадрах із високим дозволом, гіпнотичні 3D образи небесних об’єктів та 3D моделювання еволюції Всесвіту.

25 червня 2013 р.: Група дослідників поєднала нові спостереження зорі Gliese 667C із даними, раніше отриманими за допомогою приладу HARPS на 3.6 м телескопі ESO в Чилі, виявивши систему щонайменше на шість планет. Дивовижно, але три із цих планет є "надземлями", що перебувають у поясі, де можливе існування води у рідкому стані, а отже там є шанси знайти життя. Це перша виявлена ​​планетна система із заповненим "поясом життя".

20 червня 2013 р.: Дуже Великий Телескоп-Інтерферометр (VLTI) ESO зібрав наразі найдокладніші спостереження пилу навколо величезної чорної діри E центрі активної галактики. Замість того, щоб знайти весь захоплений пил розподіленим у вигляді "бублика" навколо чорної діри, як це очікувалося, астрономи виявили, що велика його частина також знаходиться над та під тором. Дані спостереження показують, що пил відштовхується від полярних околиць чорної діри, наче холодним зоряним вітром. Це дивовижне відкриття, котре кидає виклик сучасним теоріям та свідчить, як надмасивні чорні діри розвиваються і взаємодіють із навколишнім середовищем.

12 червня 2013 р.: Астрономи, використавши швейцарський 1.2 м телескоп ім. Ейлера в обсерваторії ESO Ла Сілла в Чилі, знайшли новий тип змінних зірок. Відкриття грунтується на виявленні дуже крихітних змін яскравості зірок у скупченні. Раніше відкриті невідомі властивості цих зірок не піддаються сучасним теоріям, тому піднімають питання про природу їх змінності.

06 червня 2013 р.: Астрономи, використавши новий Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атакама (ALMA), отримали зображення регіону навколо молодої зорі, де частки пилу можуть зростати, злипаючись разом. Це вперше, коли подібна пилова пастка так чітко спостерігалась та була змодельована. Спостереження вирішує давню таємницю того, як частинки пилу в дисках виростають до великих розмірів, що, в кінцевому підсумку, дає їм можливості формувати комети, планети та інші кам'яні тіла. Результати дослідження опубліковані в журналі Science за 7 червня 2013.