Прес-релізи

12 вересня 2011 р.: Астрономи, котрі використовують HARPS (спектрограф в ESO), що є світовим лідером на царині пошуку екзопланет, оголосили сьогодні про багатий "улов" більше 50 нових екзопланет, у тому числі 16 надземель, одна з яких має орбіту на межі "зони життя" своєї зірки. Вивчаючи властивості всіх планет, які HARPS знайшов до сих пір, дослідна група виявила, що близько 40% зірок, подібних до Сонця, мають принаймні одну планету легшу, ніж Сатурн.

07 вересня 2011 р.: Телескоп Нової Технології (NTT) ESO захопив цей вражаючий образ розсіяного скупчення NGC 2100. Його вік складає близько 15 мільйонів років. Скупчення розташоване у Великій Магеллановій Хмарі, котра є галактикою-супутником нашого Чумацького Шляху. Воно оточене сяючим газом із сусідньої туманності Тарантул.

31 серпня 2011 р.: Група європейських астрономів використовувала Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, щоб відстежити зірку в Чумацькому Шляху, існування котрої багатьма вченими вважалось за неможливе. Вони виявили, що ця зірка складається майже повністю із водню та гелію, із надзвичайно малим вмістом інших хімічних елементів. Такий дивний склад поміщає його в "заборонену зону" широко прийнятої теорії утворення зірок, а це в першу чергу означає, що подібна зірка ніколи не могла би виникнути. Результати досліджень з'являться в журналі Nature у номері за 1 вересня 2011.

24 серпня 2011 р.: Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO захопив цей вражаючий образ красивої, але своєрідної пари галактик, на прізвисько "Очі". Більша із них, NGC 4438 - колись спіральна галактика, стала дуже спотвореною через зіткнення із іншими галактиками на протязі останніх кількох сотень мільйонів років. Дане зображення є першим випуском наукової програми "Космічні Перлини ESO" (ESO’s Cosmic Gems) - почину, в котрому ESO надав робочий час, присвячений спостереженням із метою пропаганди астрономії.

17 серпня 2011 р.: Спостереження на Дуже Великому Телескопі (VLT) ESO пролили світло на джерело живлення рідкісної великої хмари сяючого газу в ранньому Всесвіті. Вперше спостереження показують, що ця велетенська “Лайман-альфа хмара” - один із найбільших відомих окремих об’єктів, повинна живитися від галактик усередині неї. Результати досліджень з’являться у номері журналу Nature за 18 серпня.

10 серпня 2011 р.: Нове зображення NGC 3521 від Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO показує спіральну галактику, котра розташована на відстані близько 35 мільйонів світлових років від Землі в сузір'ї Лева. За розміром приблизно 50 000 світлових років, цей вражаючий об'єкт має яскраве компактне ядро, оточене спіральною структурою із купою подробиць.

03 серпня 2011 р.: Використавши дані від інфрачервоного оглядового телескопа VISTA обсерваторії ESO Паранал, міжнародна дослідницька група астрономів відкрила 96 розсіяних скупчень, котрі приховані космічним пилом в Чумацькому Шляху. Ці маленькі слабкі об'єкти були невидимі для попередніх досліджень, але вони не могли уникнути чутливих інфрачервоних детекторів на найбільшому оглядовому телескопі світу, котрий може зазирнути за завісу пилу. Перший раз в історії астрономії, так багато слабких малих скупчень були виявлені відразу.

28 липня 2011 р.: Перша європейська антена для Великого Міліметрового та субміліметрового Масиву Атакама (ALMA) досягла нових висот, будучи доставленою на Робоче Місце Масиву (AOS) 27 липня 2011 р. Антена 12 м діаметру прибула на плато Чахнантор, котре на висоті 5000 м над рівнем моря. Тут вона приєднюється до антен від інших міжнародних партнерів проекту ALMA, в результаті чого загальне число антен на AOS зростає до 16.

27 липня 2011 р.: Величезне зображення від нового Оглядового Телескопа VLT (VST) і його камери OmegaCAM, котрі в обсерваторії ESO Паранал, показує трійку яскравих галактик в сузір'ї Лева. Слабкі об'єкти на задньому плані - це те, що може привернути увагу астрономів більше, ніж галактики першого плану. Чітке зображення від VST цих тьмяних об’єктів натякає на силу телескопа та OmegaCAM для картографії далекого Всесвіту.

20 липня 2011 р.: Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO захопив це дивовижне зображення туманності навколо зоряного скупчення NGC 1929 в межах Великої Магелланової Хмари, котра є галактикою-супутником нашого Чумацького Шляху. Грандіозний зразок того, що астрономи називають надбульбою, головує в цих зоряних яслах. Вона витворена вітрами від яскравих молодих зірок та ударними хвилями від спалахів наднових.

13 липня 2011 р.: Нове дослідження об’єднаних даних від Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO та Рентгенівської Космічної Обсерваторії XMM-Newton від ESA піднесло велику несподіванку. Більшість величезних чорних дір у центрах галактик за останні 11 млрд років не були пробуджені через злиття галактик, як воно відбувалося раніше.

06 липня 2011 р.: Вперше в міжзоряному просторі були виявлені молекули перекису водню. Відкриття дає підказки про хімічний зв’язок між двома життєво важливими молекулами води та кисню. На Землі перекис водню відіграє ключову роль в хімії води та озону нашої атмосфери. Також він добре знайомий в якості засобу дезинфекції та як відбілювач волосся. А на разі астрономи, використавши телескоп APEX (ESO, Чилі), виявили перекис водню в космосі.

29 червня 2011 р.: Група європейських астрономів використала Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO та безліч інших телескопів для виявлення нових та дослідження вже відомих найвіддаленіших квазарів. Цей яскравий маяк, котрий підживлюється від чорної діри із масою в два мільярди разів більшою, ніж у Сонця, є найяскравішим виявленим об’єктом раннього Всесвіту. Результати досліджень з'являться в журналі Nature за 30 червня 2011 року.

23 червня 2011 р.: Використавши інструмент VISIR Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO, астрономи отримали найдетальніше на даний час зображення складної яскравої туманності навколо зірки-надгіганта Бетельгейзе. Дана структура, яка нагадує полум’я, що виходить із зірки, утворилася із речовини, котру зірка вивергає із себе в простір.

22 червня 2011 р.: Група вчених дослідила галактичне скупчення Abell 2744, назване Скринькою Пандори. Вчені розібралися у складній бурхливій ​​історії скупчення за допомогою телескопів у космосі та на землі, в тому числі Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO та Космічного Телескопа Хаббл. Таке враження, що Abell 2744 є результатом одночасного зіткнення принаймні чотирьох скупчень галактик. Це складне зіткнення створило дивні ефекти, котрі ніколи раніше не бачили разом.

08 червня 2011 р.: Оглядовий Телескоп VLT (VST) - останнє поповнення в обсерваторії ESO Паранал, зробив своїм першим релізом вражаючі види південного неба. VST є сучасним 2.6 м телескопом з величезною 268 мегапіксельною камерою OmegaCAM в своєму осерді, котра призначена для швидкого та дуже якісного відображення неба. Це телескоп оптичного діапазону, який чудово доповнює оглядовий інфрачервоний телескоп VISTA ESO. Нові зображення туманності Омега і кульового скупчення Омега Центавра продемонстрували силу VST.

01 червня 2011 р.: Для отримання зображення NGC 6744, астрономи ESO використали Камеру Широкого Поля (WFI) 2.2 м телескопа MPG/ESO. Ця виразна спіральна галактика знаходиться на відстані 30 мільйонів світлових років від Землі у південному сузір'ї Павича. Дане зображення може бути майже листівкою нашого Чумацького Шляху, зробленою та відправленою позагалактичним другом, так як ця галактика нагадує нашу власну.

25 травня 2011 р.: Надзвичайно яскрава окрема зірка була знайдена в сусідній галактиці. Вона в три мільйони разів яскравіша від Сонця. Всі попередні подібні "надзірки" були знайдені в зоряних скупченнях, але цей яскравий маяк велично сяє на самоті. Походження цієї зірки таємниче: вона утворилася одиначкою, чи була викинута зі скупчення? Будь-який з цих варіантів дасть астрономам розуміння зореутворення.

19 травня 2011 р.: Дуже Великий Телескоп ESO (VLT) об'єднався з космічним апаратом НАСА "Кассіні" для більш докладного, ніж це було можливим коли-небудь раніше, вивчення рідкісної бурі в атмосфері планети Сатурн. Нове дослідження, проведене міжнародною групою, з'явиться на цьому тижні в журналі Science.

04 травня 2011 р.: Галактика "М’ясний Гак", чи NGC 2442, має виражену однобоку форму. Один спіральний рукав щільно складений на себе і вміщує залишок наднової в той час, як інший, засіяний зонами зореутворення зореутворення, простирається далеко від ядра. 2,2 м телескоп MPG/ESO і Космічний Телескоп Хаббл NASA/ESA отримали дві різні картини цієї асиметричної спіральної галактики.