Прес-релізи

29 серпня 2012 р.: Група астрономів за допомогою Великого Міліметрово-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA) помітила молекули цукру в газі, що оточує схожу на Сонце молоду зорю. Це найперша знахідка цукру в космосі навколо подібної зорі. Відкриття показує, що будівельні блоки життя в потрібному місці та в потрібний час повинні бути задіяні у формуванні планетної системи.

15 серпня 2012 р.: Так само, як Рене Магрітт написав на своїй знаменитій картині "Це не люлька", це також не люлька. Однак, на зображенні частина величезної темної хмари міжзоряного пилу на прізвисько "Туманність Люлька". Дане нове і дуже докладне зображення небесного об’єкту, що також відомий як Barnard 59, було захоплене Камерою Широкого Поля на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії ESO Ла Сілла. За збігом обставин, це зображення з'являється на 45-у річницю від дня смерті художника.

08 серпня 2012 р.: ESO будує та експлуатує деякі із найбільш сучасних телескопів на Землі, в тому числі Дуже Великий Телескоп (VLT) в обсерваторії Паранал. Ці величезні інструменти зробили багато цікавих відкриттів про Всесвіт. Тепер, уперше в їх історії, ви можете вирішити, що спостерігати із VLT, або навіть виграти дивовижну подорож у разючу пустелю Атакама в Чилі, щоб допомогти провести спостереження.

01 серпня 2012 р.: Нове зображення, одержане за допомогою Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO, показує галактику NGC 1187. Ця миловидна спіраль знаходиться на відстані близько 60 мільйонів світлових років від Землі в сузір'ї Ерідану (Небесна Ріка). NGC 1187 протягом останніх тридцяти років була притулком двох вибухів наднових, останній із котрих мав місце в 2007 році. Дане зображення галактики наразі є найбільш детальним.

26 липня 2012 р.: Нові дослідження із використанням Дуже Великого Телескопа ESO (VLT) показали, що більшість дуже яскравих масивних зірок, які приводять до еволюції галактик, не "живуть" поодинці. Майже у трьох чвертей цих зірок виявлені близькі зорі-компаньйони, що набагато більше, ніж вважалося раніше. Несподівано велика частина цих зоряних пар також відчувають руйнівні взаємодії, такі як перенесення маси від однієї зорі до іншої. Навіть очікується, що близько третини із них в кінці кінців поєднаються в одну зорю. Результати дослідження опубліковані в журналі Science за 27 липня 2012.

18 липня 2012 р.: Міжнародна науково-дослідна група астрономів спостерігала "серце" далекого квазара із безпрецедентною гостротою, котра в два мільйони разів перевершує людський зір. Спостереження, вперше зроблені при підключенні телескопа Atacama Pathfinder Experiment (APEX) [1] до двох інших на різних континентах, є важливим кроком на шляху до надзвичайної наукової цілі в рамках проекту "Event Horizon Telescope" [2]: одержання зображень надмасивних чорних дір в центрі нашої галактики та в інших.

11 липня 2012 р.: Вперше помічені темні галактики - це ранній етап формування галактик, котрі передбачені теорією, але не бачені до сих пір. Ці об'єкти, по своїй суті, є багаті газом галактики без зірок. Використавши Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, міжнародна наукова група виявила ці невловимі об'єкти, спостерігаючи за їх сяйвом, котре походить від їх підсвічування квазарами.

27 червня 2012 р.: Вперше нова хитромудра методика дозволила астрономам вивчити в подробицях атмосферу екзопланети, навіть якщо вона не проходить перед своєю батьківською зорею. Міжнародна науково-дослідна група використала Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, щоб безпосередньо вловити світло від планети тау Волопаса b. Вони проаналізували атмосферу планети та точно виміряли її орбіту і масу вперше за 15 років від початку вирішення даної проблеми. Група на свій подив виявила, що атмосфера планети із висотою холоднішає, що протилежне очікуваному. Результати будуть опубліковані 28 червня 2012 у номері журналу Nature.

20 червня 2012 р.: Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO одержав найбільш докладне на сьогодні зображення захоплюючої частини зоряних ясел, котрими є туманність NGC 6357. Перед нашим поглядом багато гарячих молодих зірок, сяючі хмари газу, чудернацькі витвори із космічного пилу, зроблені ультрафіолетовим випромінюванням та зоряним вітром.

11 червня 2012 р.: ESO створює найбільший у світі оптичний та інфрачервоний телескоп. На своєму сьогоднішньому засіданні в Гархінзі, Рада ESO затвердила проект Європейського Надзвичайно Великого Телескопа (E-ELT), за умови підтвердження чотирма голосами "ad referendum" [1]. E-ELT розпочне роботу на початку наступного десятиліття.

07 червня 2012 р.: У середу 6 червня, Його Величність Хуан Карлос I, Король Іспанії, відвідав обсерваторію ESO Паранал, де зустрівся із Президентами Чилі, Колумбії, Мексики та Перу, а також із іншими високопоставленими персонами на Четвертому Саміті Тихоокеанського Альянсу.

06 червня 2012 р.: Президенти Чилі, Колумбії, Мексики та Перу провели сьогодні зустріч в обсерваторії ESO Паранал, котра в пустелі Атакама в Чилі, безпосередньо побачивши найсучасніші телескопи та технології головної обсерваторії ESO. Президенти зібралися на Параналі на четвертий Саміт Тихоокеанського Альянсу, на якому було ратифіковано Рамкову Угоду Альянсу.

31 травня 2012 р.: Нове зображення центру своєрідної галактики Centaurus A, зроблене при допомозі Великого Міліметрово-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA), показує, яким чином нова обсерваторія із неперевершеною якістю дозволяє астрономам бачити крізь непрозорі смуги пилу, що приховують галактичний центр. Наразі ALMA в стані розробки, але на ньому вже проводяться спостереження із циклу Ранньої Науки, як на найпотужнішому телескопі у своєму роді. Обсерваторія щойно оголосила конкурс проектних пропозицій для наступного циклу спостережень, коли телескоп матиме більш широкі можливості.

16 травня 2012 р.: Нове зображення від Європейської Південної Обсерваторії показує дивну галактику Centaurus А. Із загальним часом експозиції більше 50 годин, це мабуть найглибше із існуючих зображень даного своєрідного та захоплюючого об'єкту. Воно одержане при допомозі Камери Широкого Поля (WFI) на 2.2 м телескопі MPG/ESO обсерваторії Ла Сілла ESO в Чилі.

09 травня 2012 р.: Нове зображення Messier 55 від оглядового інфрачервоного телескопа VISTA (ESO) показує десятки тисяч зірок, котрі з’юрмилися, наче рій бджіл. Крім того, що ці зорі "упаковані" у відносно невеликому просторі, вони також є одними із найстаріших у Всесвіті. Астрономи вивчають Messier 55 та інші подібні старі об'єкти, звані кульовими скупченнями, щоб дізнатися, як розвиваються галактики та як старіють зорі.

02 травня 2012 р.: Нове зображення ділянки, прилеглої до відбивної туманності Messier 78 на північ від Пояса Оріона, показує хмари космічного пилу, що пронизують її, наче нитка перлів. Спостереження теплового випромінювання міжзоряного пилу, зроблені за допомогою телескопа Atacama Pathfinder Experiment (APEX) [1], вказують астрономам, де саме формуються нові зірки.

25 квітня 2012 р.: Зоряне скупчення NGC 6604, показане на цьому новому зображенні, отримане при допомозі Камери Широкого Поля на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії Ла Сілла (ESO, Чилі). Воно часто не береться до уваги через свого більш помітного сусіда - туманність Орла (також відому як Messier 16), яка знаходиться на відстані "розмаху крила". Але композиція цієї картини, котра поміщує зоряне скупчення в оточення навколишнього газу та пилових хмар, показує, що NGC 6604 саме по собі є гарним об'єктом.

18 квітня 2012 р.: Найбільш точне на сьогодні дослідження рухів зірок у Чумацькому Шляху не знайшло доказів існування темної матерії у великих просторових обсягах навколо Сонця. Згідно широко визнаних теорій, околиці Сонця повинні були бути заповнені темною матерією - таємничою невидимою субстанцією, котра може бути виявлена тільки побічно через її гравітаційний вплив. Однак нове дослідження, проведене групою астрономів в Чилі, показало, що ці теорії просто не відповідають фактам спостережень. Це може означати, що спроби безпосереднього виявлення частинок темної матерії на Землі навряд чи будуть успішними.

12 квітня 2012 р.: Нова обсерваторія, котра перебуває на стадії будівництва, дала астрономам значний прорив у розумінні сусідньої планетної системи та цінні підказки, як такі системи формуються та еволюціонують. Астрономи, використавши Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атакама (ALMA) виявили, що планети, котрі обертаються навколо зорі Фомальгаут, повинні бути набагато меншими, ніж це спочатку передбачалося. Це перший опублікований науковий результатат від ALMA на початковому етапі розгорнутих спостережень астрономами зі всього світу (Рання Наука або Цикл 0).

04 квітня 2012 р.: Європейська Південна Обсерваторія (ESO) уклала контракт із архітекторами "Auer+Weber" на проектування розширення своєї штаб-квартири в Гархінзі біля Мюнхена (Німеччина). Новаторський стиль нового офісного будинку дозволить розмістити іще більше число місцевого персоналу, а також буде колискою технологічних інновацій, необхідних для амбітних проектів ESO, таких як Європейський Надзвичайно Великий Телескоп. Будівництво планується завершити до кінця 2013 року. Розширена штаб-квартира ESO зробить значний внесок у розвиток наукового містечка Гархінгу.

28 березня 2012 р.: Новий результат від шукача планет HARPS Європейської Південної Обсерваторії свідчить, що кам'янисті планети дещо більші від Землі дуже поширені в зонах життя навколо слабких червоних зірок. Міжнародна науково-дослідна група вважає, що в нашій галактиці Чумацький Шлях існують принаймі десятки мільярдів таких планет, і ймовірно біля ста в безпосередній близькості від Сонця. Це перше пряме вимірювання повторюваності над-Земель навколо червоних карликів, на які припадає 80% всіх зірок Чумацького Шляху

21 березня 2012 р.: Телескоп VISTA ESO захопив найширше зображення глибокого Космосу із числа коли-небудь одержаних в інфрачервоному світлі. Нова картина нічим не примітної ділянки неба, що показує більше ніж 200 000 галактик, походить із огляду UltraVISTA. Вона є всього лише частиною величезної колекції повністю оброблених зображень з усіх оглядів VISTA, що в даний час надаються ESO астрономам усього світу. UltraVISTA - це скарбниця, яка використовується для вивчення далеких галактик у ранньому Всесвіті, а також і для багатьох інших наукових проектів.

14 березня 2012 р.: Нові спостереження з Дуже Великим Телескопом (VLT) ESO роблять значний внесок у розуміння розвитку молодих галактик. У найбільшому науковому огляді об’єктів даного типу астрономи виявили, що галактики змінили звички живлення на протязі своїх "підліткових літ", котрі прийшлися на період від 3 до 5 мільярдів років після Великого Вибуху. На початку цієї фази плавний перебіг газу був їх головним живленням, але потім галактики в основному зростали за рахунок поглинання інших більш дрібних галактик.

07 березня 2012 р.: Оглядовий Телескоп VLT (VST) в обсерваторії Паранал (ESO, Чилі) одержав чудове зображення скупчення взаємодіючих галактик в сузір’ї Геркулеса. Висока чіткість нового зображення та сотні галактик, захоплених в найменших подробицях менш ніж за три години спостережень, свідчать про велику силу VST та його величезної камери OmegaCAM у справі дослідження ближнього Всесвіту.

29 лютого 2012 р.: Спостерігаючи Місяць в дуже Великий Телескоп ESO, астрономи знайшли докази життя у Всесвіті, а саме на Землі. Пошук життя на нашій планеті може здатися нісенітницею, але справа в іншому: новий підхід міжнародної групи астрономів може привести до майбутніх відкриттів життя десь у Всесвіті. Результати досліджень з’являться у статті в журналі Nature за 1 березня 2012 р.

15 лютого 2012 р.: Нове зображення від телескопа APEX (Atacama Pathfinder Experiment), котрий розташований в Чилі, показує звивисті нитки космічного пилу довжинами більше ніж десять світлових років. У ньому приховані новонароджені зорі, а щільні хмари газу знаходяться на межі колапсу, щоб сформувати іще більше зірок. Це одна з найближчих до нас областей зореутворення. Частинки космічного пилу настільки холодні, що для виявлення їх слабкого світіння потрібні спостереження на довжинах хвиль близько одного міліметра, як оці зроблені за допомогою камери LABOCA на APEX.

08 лютого 2012 р.: Дуже Великий Телескоп ESO передав нам наразі найдетальніше інфрачервоне зображення зоряних ясел в туманності Кіля. Явлено багато раніше прихованих подробиць, розкиданих по усьому цьому чудовому небесному краєвиду із космічного газу, пилу та молодих зірок. Це одне із найбільш захоплюючих зображень із числа коли-небудь створених при допомозі VLT.

01 лютого 2012 р.: Дане нове зображення показує зоряні ясла, що називаються NGC 3324. Воно було одержане із використанням Камери Широкого Поля (WFI) на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії Ла Сілла (Чилі). Інтенсивне ультрафіолетове випромінювання від кількох гарячих молодих зірок в NGC 3324 стало причиною світіння газової хмари насиченими кольорами та витворення порожнин у навколишньому газі та пилу.

25 січня 2012 р.: Використавши телескоп APEX, науково-дослідна група астрономів виявила найбільш переконливі докази дуже сильних зв’язків між найпотужнішими спалахами зореутворення в ранньому Всесвіті та найбільш масивними галактиками, відомими на сьогодні. Галактики, в яких відбувалися процеси інтенсивного зореутворення в ранньому Всесвіті, раптово їх перервали. Наразі вони залишаються масивними, але пасивними галактиками старіючих зірок. Астрономи також вказують на ймовірного винуватця раптового припинення зореутворення: появу надмасивних чорних дір.

19 січня 2012 р.: Телескоп VISTA, що знаходиться в обсерваторії Паранал (ESO, Чилі), захопив нове вражаюче зображення туманності на прізвисько "Равлик". Даний інфрачервономий образ показує волокнисту структуру холодного газу туманності, яку не видно на знімках, зроблених у видимому діапазоні, а також висвітлює багате тло із зірок і галактик.

11 січня 2012 р.: Міжнародна науково-дослідна група, у складі котрої було три астрономи з Європейської Південної Обсерваторії (ESO), використала метод гравітаційного мікролінзування для оцінки того, наскільки планети поширені в Чумацькому Шляху. Після шестирічного огляду мільйонів зірок науковці дійшли до висновку, що планети навколо зірок є скоріше правилом, ніж винятком. Результати досліджень з'являться в журналі Nature за 12 січня 2012 року.

10 січня 2012 р.: Надзвичайно гаряче молоде масивне скупчення галактик, найбільше із числа коли-небудь побачених у далекому Всесвіті, було досліджене міжнародною науково-дослідною групою із використанням Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO, що в пустелі Атакама (Чилі), Рентгенівської Обсерваторії "Чандра" від NASA та Атакамського Космологічного Телескопа. Нові результати оголошені 10 січня 2012 на 219-му засіданні Американського Астрономічного Товариства в Остіні (штат Техас, США).

05 січня 2012 р.: 2012 рік знаменує 50-річчя Європейської Південної Обсерваторії (ESO) - найпередовішої у світі міжурядової астрономічної організації. Ювілейний рік дає можливість озирнутися на історію ESO, відзначити її науково-технічні досягнення та познайомитись із майбутніми грандіозними програмами. Обсерваторія планує кілька цікавих заходів протягом року.

04 січня 2012 р.: Новий образ туманності Омега, захоплений Дуже Великим Телескопом (VLT) ESO, є одним з найбільш виразних зображень цього об'єкта із числа будь-коли одержаних земними телескопами. На ньому видно рожевого кольору пилові центральні частини цих знаменитих зоряних ясел та надзвичайно докладно явлені космічні краєвиди хмар газу, пилу та новонароджених зірок.

24 грудня 2011 р.: В обсерваторії Паранал ESO в Чилі були відзняті чудові фотографії та сповільнене відео недавно відкритої комети Лавджоя. Комета прикрашала південне небо після того, як вона несподівано вижила після тісного зближення із Сонцем.

15 грудня 2011 р.: Оглядовий Телескоп VLT (VST) вловив красу близької спіральної галактики NGC 253. Новий портрет є найбільш докладним та широким зі всіх дотепер існуючих зображень цього об'єкта та його околиць. Він показує, що VST - новітній телескоп в обсерваторії ESO Паранал, надає широкі види небесних об’єктів, а також пропонує вражаючу чіткість зображень.

14 грудня 2011 р.: Астрономи при допомозі Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO виявили газову хмару у кілька разів масивнішу за Землю, котра прискорено наближається до чорної діри в центрі Чумацького Шляху. Це перший випадок, коли спостерігається наближення приреченої хмари до надмасивної чорної діри. Результати будуть опубліковані 5 січня 2012 у номері журналу Nature.

09 грудня 2011 р.: Рада ESO - керівний орган Європейської Південної Обсерваторії, затвердила бюджет ESO на 2012 рік. Він включає в себе шляхові підготовчі роботи до місця будівництва E-ELT на горі Армазонес та початок розробки деяких дуже складних оптичних компонентів для телескопа. Оскільки кілька країн-членів ESO зобов'язалися надати свої частки необхідного додаткового фінансування, остаточне загальне схвалення програми E-ELT очікується в середині 2012 року.

08 грудня 2011 р.: Спадкоємець престолу Бельгії відвідав обсерваторію Паранал (ESO) в супроводі бізнес-делегації для огляду майбутніх можливостей участі європейської промисловості в рамках проекту Європейського Надзвичайно Великого Телескопа.

07 грудня 2011 р.: Астрономи отримали найкращі за всю історію знімки зорі, яка втратила більшу частину своєї матерії через вампіра-компаньйона. Об'єднавши світло, що потрапило на чотири телескопи обсерваторії Паранал (ESO), вони створили віртуальний телескоп 130 метрів в поперечнику з роздільною здатністю в 50 разів гострішою, ніж у Космічного Телескопа Хаббл (NASA/ESA). Дивно, але нові результати показують, що перенесення речовини від однієї зорі до іншої в цій подвійній системі слабіше, ніж очікувалося.

05 грудня 2011 р.: Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO знайшов зорю, котра дуже швидко обертається навколо своєї осі. Ця масивна яскрава молода зоря знаходиться в сусідній галактиці - в Великій Магеллановій Хмарі на відстані близько 160 000 світлових років від Землі. Астрономи вважають, що в минулому зоря ймовірно була викинута з подвійної зоряної системи в результаті вибуху її супутника.

24 листопада 2011 р.: 24 листопада 2011 року обсерваторія Паранал (ESO, Чилі) була удостоєна візиту Їх Королівських Високостей Принца та Принцеси Астурійських.

16 листопада 2011 р.: Спостереження, виконані із телескопом APEX в субміліметровому діапазоні довжин хвиль, показали холодні пилові хмари в туманності Кіля в котрих формуються зірки. Ця зона дуже активного зореутворення є домівкою для деяких найбільш масивних зірок нашої Галактики. Вона являється ідеальною ареною для вивчення взаємодій між цими молодими зірками та їх материнськими молекулярними хмарами.

11 листопада 2011 р.: Нові спостереження показують, що астероїд Лютеція є залишком одного і того ж вихідного матеріалу, з якого сформувалися Земля, Венера та Меркурій. Астрономи поєднали дані від космічного апарату "Розетта" (Європейська Космічна Агенція), Телескопа Нової Технології (NTT) ESO та телескопів NASA. Вчені виявили, що властивості астероїда тісно збігаються з рідкісним видом метеоритів, знайдених на Землі, котрі, як це вважається, формуються у внутрішній частині Сонячної системи. В деякий момент, Лютеція покинула своє місце народження та перейшла до головного поясу астероїдів між Марсом і Юпітером.

02 листопада 2011 р.: Міжнародна наукова група астрономів скористалася короткотривалим, але яскравим світлом від далекого гамма-спалаху як зондом для дослідження складу дуже далеких галактик. Нові спостереження, зроблені з Дуже Великим Телескопом (VLT) ESO, несподівано виявили дві галактики в молодому Всесвіті, які багатші від Сонця важкими хімічними елементами. Ці дві галактики можуть бути в процесі злиття. Такі події в ранньому Всесвіті керуватимуть утворенням безлічі нових зірок та можуть бути "спусковим гачком" для гамма-спалахів

26 жовтня 2011 р.: Астрономи точно виміряли діаметр далекої карликової планети Еріда, вперше впіймавши її під час проходження перед слабкою зіркою. Ця подія була відмічена в кінці 2010 року телескопами в Чилі, в тому числі бельгійським телескопом TRAPPIST в обсерваторії Ла Сілла (ESO). Спостереження показують, що Еріда за розміром є майже ідеальним двійником Плутона. Виявилося, що Еріда має дуже відбивну поверхню, наче вона рівномірно покрита тонким шаром льоду. Ймовірно, що це замерзла атмосфера. Результати будуть опубліковані у номері журналу Nature за 27 жовтня 2011.

19 жовтня 2011 р.: Двоє нещодавно відкритих кульових скупчень були додані до загалу 158 нині відомих кульових скупчень нашої Галактики. Вони були знайдені на нових зображеннях від оглядового телескопа VISTA, які є частиною огляду Via Lactea (VVV). Цей огляд також показав перше зорячне скупчення, що знаходиться далеко за межами центру Чумацького Шляху і світло якого повинне було подорожувати крізь пил і газ, що в серці нашої галактики, щоб дістатися до нас.

17 жовтня 2011 р.: У суботу 15 жовтня, Європейська Південна Обсерваторія (ESO) відкрила для громадськості двері своєї штаб-квартири в Гархінзі (Баварія, Німеччина). Протягом усього дня, тисячі відвідувачів отримали шанс побудувати в масштабі 1:1 макет дзеркала Європейського Надзвичайно Великого Телескопа (E-ELT) - найбільшого запланованого в світі, а також ознайомитись із багатьма іншими аспектами роботи ESO.

13 жовтня 2011 р.: На сьогоднішній церемонії в Сантьяго (Чилі), чилійський Міністр закордонних справ Альфредо Морено та Генеральний Директор ESO Тім де Зеу підписали угоду щодо землі для Європейського Надзвичайно Великого Телескопа. Дана угода між ESO та чилійським урядом включає в себе дарування земельної ділянки для телескопа, а також довгострокову поступку щодо охоронної території навколо нього та підтримку з боку уряду Чилі у створенні E-ELT.

12 жовтня 2011 р.: Вчені використали Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO для дослідження раннього Всесвіту в кілька різних моментів, коли він ставав прозорим для ультрафіолетового світла. Цей короткий, але драматичний період в космічній історії, відомий як епоха реіонізації, мав місце близько 13 мільярдів років тому. Ретельне вивчення деяких із найбільш далеких галактик із числа коли-небудь виявлених, вперше дало змогу вченим встановити терміни реіонізації. Вони також продемонстрували, що дана фаза мала б проходити швидше, ніж це астрономи вважали раніше.

03 жовтня 2011 р.: Великий Міліметровий та субміліметровий Масив Атакама (ALMA) - найскладніша в історії людства наземна астрономічна обсерваторія, офіційно відкрита для астрономів! Але найперше опубліковане зображення від цього телескопа, котрий все ще на стадії будівництва, відкриває перед нами Всесвіт, котрий недосяжний для всіх оптичних на інфрачервоних телескопів. Тисячі науковців з усього світу змагалися, щоб бути в числі перших дослідників у справі вивчення одних із найдальших, найтемніших, найхолодніших та найбільш сокровенних таємниць космосу із цим новим астрономічним інструментом.

28 вересня 2011 р.: За допомогою Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO астрономи отримали зображення колосальної зірки, котра належить до класу жовтих гіпергігантів - одного із найрідкісніших класів зірок у Всесвіті. Нове зображення є найкращим із будь-коли одержаних образів зірок такого класу. Вперше воно показує величезну подвійну оболонку пилу, що оточує центральний гіпергігант. Зірка та її оболонки нагадують яєчний білок навколо жовтка, що й спонукало астрономів дати об'єкту прізвисько "Туманність Смажене Яйце".

21 вересня 2011 р.: Нове зображення від Камери Широкого Поля (WFI) 2.2 м телескопа MPG/ESO викриває туманність Лямбда Центавра - хмару сяючого водню та новонароджених зірок в сузір'ї Центавра. Туманність, також відома як IC 2944, інколи звана "Курча, що біжить" через птахоподібний вигляд, котрий деякі люди вбачають в її найяскравішій зоні.

12 вересня 2011 р.: Астрономи, котрі використовують HARPS (спектрограф в ESO), що є світовим лідером на царині пошуку екзопланет, оголосили сьогодні про багатий "улов" більше 50 нових екзопланет, у тому числі 16 надземель, одна з яких має орбіту на межі "зони життя" своєї зірки. Вивчаючи властивості всіх планет, які HARPS знайшов до сих пір, дослідна група виявила, що близько 40% зірок, подібних до Сонця, мають принаймні одну планету легшу, ніж Сатурн.

07 вересня 2011 р.: Телескоп Нової Технології (NTT) ESO захопив цей вражаючий образ розсіяного скупчення NGC 2100. Його вік складає близько 15 мільйонів років. Скупчення розташоване у Великій Магеллановій Хмарі, котра є галактикою-супутником нашого Чумацького Шляху. Воно оточене сяючим газом із сусідньої туманності Тарантул.

31 серпня 2011 р.: Група європейських астрономів використовувала Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, щоб відстежити зірку в Чумацькому Шляху, існування котрої багатьма вченими вважалось за неможливе. Вони виявили, що ця зірка складається майже повністю із водню та гелію, із надзвичайно малим вмістом інших хімічних елементів. Такий дивний склад поміщає його в "заборонену зону" широко прийнятої теорії утворення зірок, а це в першу чергу означає, що подібна зірка ніколи не могла би виникнути. Результати досліджень з'являться в журналі Nature у номері за 1 вересня 2011.

24 серпня 2011 р.: Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO захопив цей вражаючий образ красивої, але своєрідної пари галактик, на прізвисько "Очі". Більша із них, NGC 4438 - колись спіральна галактика, стала дуже спотвореною через зіткнення із іншими галактиками на протязі останніх кількох сотень мільйонів років. Дане зображення є першим випуском наукової програми "Космічні Перлини ESO" (ESO’s Cosmic Gems) - почину, в котрому ESO надав робочий час, присвячений спостереженням із метою пропаганди астрономії.

17 серпня 2011 р.: Спостереження на Дуже Великому Телескопі (VLT) ESO пролили світло на джерело живлення рідкісної великої хмари сяючого газу в ранньому Всесвіті. Вперше спостереження показують, що ця велетенська “Лайман-альфа хмара” - один із найбільших відомих окремих об’єктів, повинна живитися від галактик усередині неї. Результати досліджень з’являться у номері журналу Nature за 18 серпня.

10 серпня 2011 р.: Нове зображення NGC 3521 від Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO показує спіральну галактику, котра розташована на відстані близько 35 мільйонів світлових років від Землі в сузір'ї Лева. За розміром приблизно 50 000 світлових років, цей вражаючий об'єкт має яскраве компактне ядро, оточене спіральною структурою із купою подробиць.

03 серпня 2011 р.: Використавши дані від інфрачервоного оглядового телескопа VISTA обсерваторії ESO Паранал, міжнародна дослідницька група астрономів відкрила 96 розсіяних скупчень, котрі приховані космічним пилом в Чумацькому Шляху. Ці маленькі слабкі об'єкти були невидимі для попередніх досліджень, але вони не могли уникнути чутливих інфрачервоних детекторів на найбільшому оглядовому телескопі світу, котрий може зазирнути за завісу пилу. Перший раз в історії астрономії, так багато слабких малих скупчень були виявлені відразу.

28 липня 2011 р.: Перша європейська антена для Великого Міліметрового та субміліметрового Масиву Атакама (ALMA) досягла нових висот, будучи доставленою на Робоче Місце Масиву (AOS) 27 липня 2011 р. Антена 12 м діаметру прибула на плато Чахнантор, котре на висоті 5000 м над рівнем моря. Тут вона приєднюється до антен від інших міжнародних партнерів проекту ALMA, в результаті чого загальне число антен на AOS зростає до 16.

27 липня 2011 р.: Величезне зображення від нового Оглядового Телескопа VLT (VST) і його камери OmegaCAM, котрі в обсерваторії ESO Паранал, показує трійку яскравих галактик в сузір'ї Лева. Слабкі об'єкти на задньому плані - це те, що може привернути увагу астрономів більше, ніж галактики першого плану. Чітке зображення від VST цих тьмяних об’єктів натякає на силу телескопа та OmegaCAM для картографії далекого Всесвіту.

20 липня 2011 р.: Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO захопив це дивовижне зображення туманності навколо зоряного скупчення NGC 1929 в межах Великої Магелланової Хмари, котра є галактикою-супутником нашого Чумацького Шляху. Грандіозний зразок того, що астрономи називають надбульбою, головує в цих зоряних яслах. Вона витворена вітрами від яскравих молодих зірок та ударними хвилями від спалахів наднових.

13 липня 2011 р.: Нове дослідження об’єднаних даних від Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO та Рентгенівської Космічної Обсерваторії XMM-Newton від ESA піднесло велику несподіванку. Більшість величезних чорних дір у центрах галактик за останні 11 млрд років не були пробуджені через злиття галактик, як воно відбувалося раніше.

06 липня 2011 р.: Вперше в міжзоряному просторі були виявлені молекули перекису водню. Відкриття дає підказки про хімічний зв’язок між двома життєво важливими молекулами води та кисню. На Землі перекис водню відіграє ключову роль в хімії води та озону нашої атмосфери. Також він добре знайомий в якості засобу дезинфекції та як відбілювач волосся. А на разі астрономи, використавши телескоп APEX (ESO, Чилі), виявили перекис водню в космосі.

29 червня 2011 р.: Група європейських астрономів використала Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO та безліч інших телескопів для виявлення нових та дослідження вже відомих найвіддаленіших квазарів. Цей яскравий маяк, котрий підживлюється від чорної діри із масою в два мільярди разів більшою, ніж у Сонця, є найяскравішим виявленим об’єктом раннього Всесвіту. Результати досліджень з'являться в журналі Nature за 30 червня 2011 року.

23 червня 2011 р.: Використавши інструмент VISIR Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO, астрономи отримали найдетальніше на даний час зображення складної яскравої туманності навколо зірки-надгіганта Бетельгейзе. Дана структура, яка нагадує полум’я, що виходить із зірки, утворилася із речовини, котру зірка вивергає із себе в простір.

22 червня 2011 р.: Група вчених дослідила галактичне скупчення Abell 2744, назване Скринькою Пандори. Вчені розібралися у складній бурхливій ​​історії скупчення за допомогою телескопів у космосі та на землі, в тому числі Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO та Космічного Телескопа Хаббл. Таке враження, що Abell 2744 є результатом одночасного зіткнення принаймні чотирьох скупчень галактик. Це складне зіткнення створило дивні ефекти, котрі ніколи раніше не бачили разом.

08 червня 2011 р.: Оглядовий Телескоп VLT (VST) - останнє поповнення в обсерваторії ESO Паранал, зробив своїм першим релізом вражаючі види південного неба. VST є сучасним 2.6 м телескопом з величезною 268 мегапіксельною камерою OmegaCAM в своєму осерді, котра призначена для швидкого та дуже якісного відображення неба. Це телескоп оптичного діапазону, який чудово доповнює оглядовий інфрачервоний телескоп VISTA ESO. Нові зображення туманності Омега і кульового скупчення Омега Центавра продемонстрували силу VST.

01 червня 2011 р.: Для отримання зображення NGC 6744, астрономи ESO використали Камеру Широкого Поля (WFI) 2.2 м телескопа MPG/ESO. Ця виразна спіральна галактика знаходиться на відстані 30 мільйонів світлових років від Землі у південному сузір'ї Павича. Дане зображення може бути майже листівкою нашого Чумацького Шляху, зробленою та відправленою позагалактичним другом, так як ця галактика нагадує нашу власну.

25 травня 2011 р.: Надзвичайно яскрава окрема зірка була знайдена в сусідній галактиці. Вона в три мільйони разів яскравіша від Сонця. Всі попередні подібні "надзірки" були знайдені в зоряних скупченнях, але цей яскравий маяк велично сяє на самоті. Походження цієї зірки таємниче: вона утворилася одиначкою, чи була викинута зі скупчення? Будь-який з цих варіантів дасть астрономам розуміння зореутворення.

19 травня 2011 р.: Дуже Великий Телескоп ESO (VLT) об'єднався з космічним апаратом НАСА "Кассіні" для більш докладного, ніж це було можливим коли-небудь раніше, вивчення рідкісної бурі в атмосфері планети Сатурн. Нове дослідження, проведене міжнародною групою, з'явиться на цьому тижні в журналі Science.

04 травня 2011 р.: Галактика "М’ясний Гак", чи NGC 2442, має виражену однобоку форму. Один спіральний рукав щільно складений на себе і вміщує залишок наднової в той час, як інший, засіяний зонами зореутворення зореутворення, простирається далеко від ядра. 2,2 м телескоп MPG/ESO і Космічний Телескоп Хаббл NASA/ESA отримали дві різні картини цієї асиметричної спіральної галактики.

20 квітня 2011 р.: Галактикам в цьому космічному паруванні, захопленому Камерою Широкого Поля (WFI) 2,2 м телескопа MPG/ESO обсерваторії Ла Сілла в Чілі, притаманні деякі цікаві особливості, котрі демонструють, що члени дуету знаходяться досить близько, щоб відчувати на собі спотворюючий гравітаційний вплив. Перетягування гравітаційного каната призводить до викривлення спіральної форми галактики NGC 3169 і фрагментованих пилових смуг її сусідки NGC 3166. Тим часом, третя менша галактика NGC 3165, яка в правому нижньому кутку, перша на черзі для гравітаційного викривлення та затягування її великими сусідами.

13 квітня 2011 р.: Дане зображення туманності NGC 3582, яке було одержане Камерою Широкого Поля (WFI) 2.2 м телескопа MPG/ESO обсерваторії Ла Сілла ESO в Чилі, показує гігантські петлі газу, котрі мають разючу подібність до сонячних протуберанців. Вважається, що вони були викинуті згасаючими зірками. Але й нові зірки також утворилися в цих зоряних яслах. Ці активні молоді зірки випускають інтенсивне ультрафіолетове випромінювання, котре робить світним газ туманності, створюючи вогненний прояв, показаний тут.

07 квітня 2011 р.: 6 квітня 2011, обсерваторія ESO Паранал була удостоєна візиту Президента Чеської Республіки Вацлава Клауса та його дружини Лівії Клаусової, яка також скористалася можливістю, щоб помилуватися горою Армазонес - майбутнім місцем розташування планованого E-ELT.

30 березня 2011 р.: Яскраво-червона хмара в цьому новому зображенні від Дуже Великого Телескопа ESO є областю сяючого водню, котрий оточує зоряне скупчення NGC 371. Ці зоряні ясла знаходяться у сусідній галактиці, яка називається Мала Магелланова Хмара.

23 березня 2011 р.: Спостереження з Дуже Великим Телескопом Європейської Південної Обсерваторії, поряд з двома іншими телескопами, показали, що з'явився новий кандидат на найхолоднішу із відомих зірок: коричневий карлик в подвійній системі, з приблизно тією ж температурою, що чашка щойно приготованого чаю. Це гаряче з людської точки зору, але надзвичайно холодно для поверхні зірки. Даний об'єкт є достатньо холодним для того, щоб розпочати перехід через розмиту межу, яка відділяє малі холодні зірки від великих гарячих планет.

16 березня 2011 р.: Нове зображення від Дуже Великого Телескопа ESO дає крупним планом картину сильного впливу новонароджених зірок на газ та пил, з яких вони утворилися. Хоча самих зірок не видно, матерія, котру вони викидають, зіштовхується з навколишніми газовими і пиловими хмарами, що створює сюрреалістичний пейзаж із палаючих дуг, крапель та смуг.

09 березня 2011 р.: Астрономи використали армаду телескопів на Землі та в космосі, в тому числі Дуже Великий Телескоп обсерваторії ESO Паранал в Чилі, щоб виявити та виміряти відстань до найбільш віддалених зрілих скупчень галактик із числа вже знайдених. Хоча це скупчення явлене від часу, коли Всесвіту було менше однієї чверті від його сучасного віку, воно виглядає дивно схожим на скупчення галактик в поточному Всесвіті.

02 березня 2011 р.: Це зображення NGC 247, яке було одержане Камерою Широкого Поля (WFI) 2.2 м телескопа MPG/ESO обсерваторії Ла Сілла ESO в Чилі, показує дрібні деталі цієї досить нахиленої спіральної галактики та її багатий фон. Астрономи вважають, що цей дуже великий нахил галактики, якщо дивитися з Землі, пояснює, чому відстань до цієї відомої галактики раніше була переоцінена.

24 лютого 2011 р.: Використавши Дуже Великий Телескоп ESO, міжнародній групі астрономів вдалося вивчити короткоживучий диск матерії навколо молодої зірки, яка знаходиться на ранніх етапах утворення планетної системи. У перший раз може бути виявлено менший супутник, котрий є ймовірною причиною великого розриву, знайденого в диску. Майбутні спостереження визначать, чи буде цей супутник планетою, або ж коричневим карликом.

16 лютого 2011 р.: Туманність Месьє 78 відіграє головну роль у цій картині, одержаній при допомозі Камери Широкого Поля (WFI) 2.2 м телескопа MPG/ESO обсерваторії Ла Сілла в Чилі, в той час, коли зірки висвітлюють тло. Яскраве світло зірок, відбите від частинок пилу туманності, освітлює її розсіяним блакитним світлом. Ігор Чекалін став абсолютним переможцем конкурсу з астрофотографії Приховані Скарби ESO 2010 із його зображенням цього приголомшливого об'єкта.

02 лютого 2011 р.: Зображення цієї яскравої галактики NGC 3621, одержане при допомозі Камери Широкого Поля (WFI) 2,2 м телескопа обсерваторії ESO Ла Сілла в Чилі, являє чудовий приклад класичної спіральної галактики. Але вона насправді досить незвичайна: не має центральної опуклості і тому може бути описана, як чисто дискова галактика.

19 січня 2011 р.: Це серпанкове зображення туманності Оріона було одержане із використанням Камери Широкого Поля (WFI) 2,2 м телескопа MPG/ESO обсерваторії Ла Сілла в Чилі. Ця туманність набагато більше, ніж просто гарний образ. Вона крупним планом пропонує астрономам масивні області зореутворення, що допомагає нашому розумінню зоряного утворення та еволюції. Дані, що використовуються для цього зображення, були відібрані Ігором Чекаліним (Росія), який брав участь в конкурсі астрофотографії Приховані Скарби ESO 2010. Композиція туманності Оріона від Ігора отримала сьоме місце в конкурсному рейтингу, хоча інші композиції від Ігора однозначно дали абсолютну перемогу.

12 січня 2011 р.: В конкурсі астрофотографії Приховані Скарби 2010 від ESO (Європейської Південної Обсерваторії) взяли участь близько 100 робіт. Приховані Скарби дали астрономам-аматорам можливість пошуку добре прихованих перлин Космосу в великих архівах астрономічних даних обсерваторії. ESO із задоволенням оголошує переможців. Аматор астрономії Ігор Чекалін із Росії виграв перший приз у цьому важкому конкурсі. Його нагородою є подорож до Дуже Великого Телескопа ESO, котрий знаходиться на горі Паранал в Чилі, яку він може здійснити на протязі свого життя.

05 січня 2011 р.: Це нове інфрачервоне зображення туманності Лагуна було одержане в рамках п'ятирічного вивчення Чумацького Шляху із використання телескопа VISTA , котрий знаходиться в обсерваторії ESO на горі Паранал (Чилі). Це невелика частина набагато більшого зображення області навколо туманності, яка, у свою чергу, є лише частиною величезного огляду.

30 грудня 2010 р.: The Federative Republic of Brazil has yesterday signed the formal accession agreement paving the way for it to become a Member State of the European Southern Observatory (ESO). Following government ratification Brazil will become the fifteenth Member State and the first from outside Europe.

16 грудня 2010 р.: Gamma-ray bursts are among the most energetic events in the Universe, but some appear curiously faint in visible light. The biggest study to date of these so-called dark gamma-ray bursts, using the GROND instrument on the 2.2-metre MPG/ESO telescope at La Silla in Chile, has found that these gigantic explosions don’t require exotic explanations. Their faintness is now fully explained by a combination of causes, the most important of which is the presence of dust between the Earth and the explosion.

08 грудня 2010 р.: We know of about 150 of the rich collections of old stars called globular clusters that orbit our galaxy, the Milky Way. This sharp new image of Messier 107, captured by the Wide Field Imager on the 2.2-metre telescope at ESO’s La Silla Observatory in Chile, displays the structure of one such globular cluster in exquisite detail. Studying these stellar swarms has revealed much about the history of our galaxy and how stars evolve.

01 грудня 2010 р.: The atmosphere around a super-Earth exoplanet has been analysed for the first time by an international team of astronomers using ESO’s Very Large Telescope. The planet, which is known as GJ 1214b, was studied as it passed in front of its parent star and some of the starlight passed through the planet’s atmosphere. We now know that the atmosphere is either mostly water in the form of steam or is dominated by thick clouds or hazes. The results will appear in the 2 December 2010 issue of the journal Nature.

24 листопада 2010 р.: By discovering the first double star where a pulsating Cepheid variable and another star pass in front of one another, an international team of astronomers has solved a decades-old mystery. The rare alignment of the orbits of the two stars in the double star system has allowed a measurement of the Cepheid mass with unprecedented accuracy. Up to now astronomers had two incompatible theoretical predictions of Cepheid masses. The new result shows that the prediction from stellar pulsation theory is spot on, while the prediction from stellar evolution theory is at odds with the new observations.

18 листопада 2010 р.: An exoplanet orbiting a star that entered our Milky Way from another galaxy has been detected by a European team of astronomers using the MPG/ESO 2.2-metre telescope at ESO’s La Silla Observatory in Chile. The Jupiter-like planet is particularly unusual, as it is orbiting a star nearing the end of its life and could be about to be engulfed by it, giving tantalising clues about the fate of our own planetary system in the distant future.

10 листопада 2010 р.: European Southern Observatory astronomers have produced a spectacular new image of the famous Atoms-for-Peace galaxy (NGC 7252). This galactic pile-up, formed by the collision of two galaxies, provides an excellent opportunity for astronomers to study how mergers affect the evolution of the Universe.

04 листопада 2010 р.: Stretching 100 kilometres through Chile’s harsh Atacama Desert, a newly inaugurated data cable is creating new opportunities at ESO’s Paranal Observatory and the Observatorio Cerro Armazones. Connecting these facilities to the main Latin American scientific data backbone completes the last gap in the high-speed link between the observatories and Europe.

27 жовтня 2010 р.: Six spectacular spiral galaxies are seen in a clear new light in images from ESO’s Very Large Telescope (VLT) at the Paranal Observatory in Chile. The pictures were taken in infrared light, using the impressive power of the HAWK-I camera, and will help astronomers understand how the remarkable spiral patterns in galaxies form and evolve.

20 жовтня 2010 р.: A European team of astronomers using ESO’s Very Large Telescope (VLT) has measured the distance to the most remote galaxy so far. By carefully analysing the very faint glow of the galaxy they have found that they are seeing it when the Universe was only about 600 million years old (a redshift of 8.6). These are the first confirmed observations of a galaxy whose light is clearing the opaque hydrogen fog that filled the cosmos at this early time. The results were presented at an online press conference with the scientists on 19 October 2010, and will appear in the 21 October issue of the journal Nature.

13 жовтня 2010 р.: New observations from ESO’s Very Large Telescope have, for the first time, provided direct evidence that young galaxies can grow by sucking in the cool gas around them and using it as fuel for the formation of many new stars. In the first few billion years after the Big Bang the mass of a typical galaxy increased dramatically and understanding why this happened is one of the hottest problems in modern astrophysics. The results appear in the 14 October issue of the journal Nature.

06 жовтня 2010 р.: A new infrared image from ESO’s VISTA survey telescope reveals an extraordinary landscape of glowing tendrils of gas, dark clouds and young stars within the constellation of Monoceros (the Unicorn). This star-forming region, known as Monoceros R2, is embedded within a huge dark cloud. The region is almost completely obscured by interstellar dust when viewed in visible light, but is spectacular in the infrared.

22 вересня 2010 р.: A new image taken with the powerful HAWK-I camera on ESO’s Very Large Telescope at Paranal Observatory in Chile shows the beautiful barred spiral galaxy NGC 1365 in infrared light. NGC 1365 is a member of the Fornax cluster of galaxies, and lies about 60 million light-years from Earth.