Прес-релізи

20 серпня 2013 р.: Астрономи, використавши Великий Міліметрово-субміліметровий масив Атаками (ALMA), отримали живе докладне зображення витоку матерії від новонародженої зорі. Спостерігаючи світіння молекул монооксиду вуглецю в об'єкті, званому Herbig-Haro 46/47, вони виявили, що викиди матерії із нього є іще більш енергійними, ніж це вважалося раніше. Дуже докладні нові зображення також виявили раніше непомічений потік (джет) в зовсім іншому напрямку.

07 серпня 2013 р.: Дуже Великий Телескоп (VLT) захопив чудову область зореутворення у Великій Магеллановій Хмарі - одній із галактик-супутниць Чумацького Шляху. Чітке зображення показує дві самобутні сяючі хмари газу: червонувату NGC 2014 та її блакитну сусідку NGC 2020. Хоча вони дуже різні, проте обидві були сформовані потужними зоряними вітрами від дуже гарячих молодих зірок, котрі також опромінюють газ, змушуючи його світитися яскравіше.

24 липня 2013 р.: Нові спостереження із телескопом ALMA в Чилі дали астрономам наразі найкращий вигляд того, як бурхливе зореутворення може викинути газ із галактики, що спричинює "голодування" майбутніх поколінь зірок, оскільки той газ їм вкрай потрібен для утворення та зростання. Разючі зображення показують величезний відтік молекулярного газу, котрий викидається із областей зореутворення в сусідній галактиці у сузір’ї Скульптора. Ці результати допомагають пояснити дивну нечисленність дуже масивних галактик у Всесвіті. Читайте про них в журналі Nature 25 липня 2013.

18 липня 2013 р.: Вперше одержано зображення далекого снігового кордону у молодій планетній системі. Розташований у диску навколо схожої на Сонце зорі TW Гідри, він може розповісти нам багато нового про формування планет та комет, про чинники, що визначають їх структуру, а також і про історію Сонячної системи. Результати дослідження були опубліковані в журналі Science Express за сьогодні.

17 липня 2013 р.: На Дуже Великому Телескопі (VLT) ESO вперше проведені спостереження газової хмари, котра розірвана надмасивною чорною дірою в центрі галактики. Хмара в даний час настільки розтягнута, що її передня частина пройшла найближчу до чорної діри точку та віддаляється від неї зі швидкістю більш ніж 10 млн км/год, в той час як хвіст все ще падає на останню.

10 липня 2013 р.: Нові спостереження із використанням Великого Міліметрово-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA) дали астрономам наразі найкраще зображення велетенської зорі у процесі її формування всередині темної космічної хмари. Виявлена "зоряна утроба" найбільша із коли-небудь бачених у Чумацькому Шляху. Вона масивніша за Сонце більше ніж у 500 разів та продовжує зростати. Майбутня зоря жадібно поглинає навколишню матерію хмари. Очікується, що народиться дуже яскрава зоря із масою до 100 сонячних.

04 липня 2013 р.: Астрономи, використавши Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, помітили далеку галактику, котра жадібно поглинає навколишній газ. Видно, що той газ падає у її надра, створюючи потік, який одночасно підживлює процеси зореутворення та пришвидшує обертання галактики. Наразі це найкращі прямі спостереження доказів теорії, що галактики затягують та "пожирають" навколишню матерію, щоб зростати та формувати зорі. Результати досліджень з'являться у журналі Science за 5 липня 2013.

01 липня 2013 р.: 3D фільм "Прихований Всесвіт" з’явився в кінотеатрах IMAX® та на гігантських екранах по всьому світі. Перші покази відбулись 28 червня 2013 у Науковому Центрі "Великі Озера" в Клівленді (штат Огайо, США) та 29 червня в планетарії ім. Тихо Браге в Копенгагені (Данія). У фільмі показано найсучасніші телескопи, відзняті в кадрах із високим дозволом, гіпнотичні 3D образи небесних об’єктів та 3D моделювання еволюції Всесвіту.

25 червня 2013 р.: Група дослідників поєднала нові спостереження зорі Gliese 667C із даними, раніше отриманими за допомогою приладу HARPS на 3.6 м телескопі ESO в Чилі, виявивши систему щонайменше на шість планет. Дивовижно, але три із цих планет є "надземлями", що перебувають у поясі, де можливе існування води у рідкому стані, а отже там є шанси знайти життя. Це перша виявлена ​​планетна система із заповненим "поясом життя".

20 червня 2013 р.: Дуже Великий Телескоп-Інтерферометр (VLTI) ESO зібрав наразі найдокладніші спостереження пилу навколо величезної чорної діри E центрі активної галактики. Замість того, щоб знайти весь захоплений пил розподіленим у вигляді "бублика" навколо чорної діри, як це очікувалося, астрономи виявили, що велика його частина також знаходиться над та під тором. Дані спостереження показують, що пил відштовхується від полярних околиць чорної діри, наче холодним зоряним вітром. Це дивовижне відкриття, котре кидає виклик сучасним теоріям та свідчить, як надмасивні чорні діри розвиваються і взаємодіють із навколишнім середовищем.

12 червня 2013 р.: Астрономи, використавши швейцарський 1.2 м телескоп ім. Ейлера в обсерваторії ESO Ла Сілла в Чилі, знайшли новий тип змінних зірок. Відкриття грунтується на виявленні дуже крихітних змін яскравості зірок у скупченні. Раніше відкриті невідомі властивості цих зірок не піддаються сучасним теоріям, тому піднімають питання про природу їх змінності.

06 червня 2013 р.: Астрономи, використавши новий Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атакама (ALMA), отримали зображення регіону навколо молодої зорі, де частки пилу можуть зростати, злипаючись разом. Це вперше, коли подібна пилова пастка так чітко спостерігалась та була змодельована. Спостереження вирішує давню таємницю того, як частинки пилу в дисках виростають до великих розмірів, що, в кінцевому підсумку, дає їм можливості формувати комети, планети та інші кам'яні тіла. Результати дослідження опубліковані в журналі Science за 7 червня 2013.

03 червня 2013 р.: Група астрономів, використавши Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, одержала зображення слабкого об'єкта, що рухається поблизу яскравої зорі. Його масу оцінено у 5-6 мас Юпітера, тобто об’єкт є найлегшою планетою, котру наразі безпосередньо спостерігали за межами Сонячної системи. Дане відкриття є важливим внеском у наше розуміння формування та еволюції планетних систем.

29 травня 2013 р.: Астрономи припускають, що схожі на Сонце зорі скидатимуть більшу частину своєї атмосфери в космічний простір наприкінці їх життів. Але нові спостереження величезного зоряного скупчення із використанням Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO, всупереч усім очікуванням, показали, що більшість досліджених зірок взагалі просто не дійшли до цієї стадії їх існування. Міжнародна науково-дослідна група виявила, що кількість натрію в зорях є прекрасним провісником того, як вони закінчать свої життя.

23 травня 2013 р.: Із цим новим зображенням чудових зоряних ясел ESO святкує 15 років Дуже Великого Телескопа (VLT) - найпередовішого у світі оптичного інструменту. Світлина показує густі скупчення пилу на тлі рожевих хмар сяючого газу, котрі астрономи називають IC 2944. Ці непрозорі глобули нагадують краплі чорнила на полуничному коктейлі, а їх химерні форми утворені потужним випромінюванням довколишніх яскравих молодих зірок.

15 травня 2013 р.: Новий вражаючий образ космічної хмари в сузір'ї Оріона показує те, що на вигляд наче вогняна стрічка в небі. Помаранчеві тони представляють слабке світло на довжинах хвиль занадто довгих, щоб людське око могло їх побачити, котре випромінюється зернами холодного міжзоряного пилу. Спостереження проводились на телескопі APEX (Atacama Pathfinder Experiment), котрий ESO використовує у Чилі.

02 травня 2013 р.: Данський 1.54 м телескоп, розташований в обсерваторії ESO Ла Сілла в Чилі, захопив чудовий образ NGC 6559 - об'єкту, котрий демонструє безлад, що панує всередині міжзоряної хмари під час зореутворення.

25 квітня 2013 р.: Астрономи, використавши Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, а також низку радіотелескопів по всьому світі, виявили та дослідили дивну зоряну пару, що складається із найбільш масивної нейтронної зорі, із числа наразі відомих, та білого карлика, котрий навколо неї обертається. Ця нова дивна подвійна зоря дозволяє перевірити теорію гравітації Ейнштейна (загальну теорію відносності) способами, які досі не були можливими. Поки нові спостереження точно узгоджуються із передбаченнями від загальної теорії відносності та несумісні з деякими альтернативними теоріями. Результати з'являться в журналі Science за 26 квітня 2013.

17 квітня 2013 р.: Група астрономів використала новий телескоп ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array), щоб точно визначити розташування більш ніж 100 найактивніших галактик із зореутворенням у ранньому Всесвіті. ALMA настільки потужний, що протягом кількох годин із ним було проведено стільки спостережень цих галактик, скільки їх було зроблено при допомозі всіх подібних телескопів світу протягом більше десяти років.

10 квітня 2013 р.: На виразному зображенні від Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO сяюча зелена планетарна туманність IC 1295 навколо тьмяної згасаючої зорі, котра знаходиться на відстані приблизно 3300 світлових років від Землі в сузір'ї Щита. Наразі це найбільш докладна світлина цього об'єкту.

27 березня 2013 р.: Ці чудові яскраві блакитні "космічні бризки" є скупченням NGC 2547 - групою недавно сформованих зірок у південному сузір'ї Парусів. Зображення було зроблене із використанням даних від Камери Широкого Поля на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії ESO Ла Сіла в Чилі.

20 березня 2013 р.: На відстані близько 35 мільйонів світлових років від Землі, у сузір'ї Ерідана знаходиться спіральна галактика NGC 1637. У 1999 році звичний зовнішній вигляд цієї галактики було порушено появою дуже яскравої наднової. Астрономи, котрі досліджують наслідки цього вибуху в Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO в обсерваторії Паранал в Чилі, надали нам незрівнянне зображення цієї відносно близької галактики.

15 березня 2013 р.: 14 березня 2013 Його Королівська Високість Кронпринц Данії у супроводі своєї дружини, Її Королівської Високості Кронпринцеси, завітав у обсерваторію ESO Паранал у ході офіційного візиту до Чилі. Тім де Зеу, Генеральний директор ESO, провів для них екскурсію по телескопах провідної наземної астрономічної обсерваторії світу.

13 березня 2013 р.: Спостереження із Великим Міліметрово-субміліметровим Масивом Атакама (ALMA) показують, що найбільш енергійні сплески народження зірок у космосі відбулися набагато раніше, ніж це досі вважалося. Результати дослідження опубліковані в низці статей, котрі з'являться у журналі Nature за 14 березня 2013 року та в Astrophysical Journal. Дане дослідження є найостаннішим прикладом відкриттів, котрі походять із нової міжнародної обсерваторії ALMA, яка сьогодні святкує своє відкриття.

13 березня 2013 р.: Сьогодні у віддаленій частині чилійських Андах мало місце урочисте відкриття Великого Міліметрово- субміліметрового Масиву Атакама (ALMA). Дана подія ознаменувала завершення всіх основних систем гігантського телескопа та формальний перехід від стадії будівництва до повноцінної обсерваторії. ALMA являє собою партнерство між Європою, Північною Америкою та Східною Азією у співпраці з Республікою Чилі.

06 березня 2013 р.: Після майже десятиліття ретельних спостережень, міжнародна науково-дослідна група астрономів виміряла відстань до сусідньої галактики Великої Магелланової Хмари найбільш точно, ніж будь-коли раніше. Дане нове вимірювання також покращує наше знання про швидкість розширення Всесвіту - постійну Хаббла, і є важливим кроком на шляху до розуміння природи таємничої темної енергії, котра викликає прискорення розширення. Науковці використовували телескопи обсерваторії ESO Ла Сілла в Чилі, а також інші по всьому світі. Результати спостережень представлені у журналі Nature за 7 березня 2013.

28 лютого 2013 р.: Астрономи, що використовують Дуже Великий Телескоп ESO отримали результат, котрий цілком ймовірно може бути першим прямим спостереженням утворення планети, яка досі перебуває в ущільненому газо-пиловому диску. Якщо це підтвердиться, то дане відкриття може значно поліпшити наше розуміння механізмів утворення планет, дозволивши вченим перевірити поточні теорії шляхом спостережень.

20 лютого 2013 р.: Нове зображення від телескопа ESO VISTA показує небесний краєвид сяючої газової хмари та пилові "вусики" навколо гарячих молодих зірок. Інфрачервоний погляд розкриває зоряні ясла, відомі як NGC 6357, в дивовижному новому світлі. Зображення було отримане в рамках огляду VISTA, що наразі сканує Чумацький Шлях у спробі зіставити структуру нашої Галактики та пояснити, як вона утворилась.

14 лютого 2013 р.: Вельми докладні нові спостереження із Дуже Великиим Телескопом ESO (VLT) залишків тисячолітньої наднової показали ключ до розгадки походження космічних променів. Вони вперше свідчать про наявність швидких частинок у залишку наднової, котрі можуть бути попередниками космічних променів. Результати досліджень з'явились у журналі Science за 14 лютого 2013.

13 лютого 2013 р.: На зображенні від Камери Широкого Поля на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії ESO Ла Сілла (Чилі) яскраве зоряне скупчення NGC 6520 та його сусідка космічна темна хмара Barnard 86, дивно схожа не ящірку гекона. Ця космічна пара фігурує на тлі мільйонів зірок найяскавішої частини Чумацького Шляху - області настільки заповненої зорями, що темного неба майже не видно.

06 лютого 2013 р.: Нове зображення від ESO показує частину хмари із пилу та сяючого газу, котра називається туманність "Чайка". Ці клаптикові червоні хмари є частиною "крил" небесного птаха. Перед нами хитре сплетіння темних та сяючих червоних хмар разом із яскравими зірками. Зображення було одержане при допомозі Камери Широкого Поля на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії ESO Ла Сілла в Чилі.

28 січня 2013 р.: Кілька високопоставлених європейських делегацій протягом кількох останніх днів відвідали обсерваторію ESO Паранал в північній частині Чилі після саміту Співтовариства Країн Латинської Америки та Карибського басейну (CELAC) і Європейського Союзу. На саміті, котрий є найбільшою із подібних подій на вищому рівні із числа коли-небудь організованих в Чилі, що відбувся в Сантьяго протягом тижня 22-28 січня 2013 року, ESO відіграла головну роль, використавши відмінну можливість для того, щоб показати свою роботу та обладнання представникам країн-учасниць.

23 січня 2013 р.: Нове зображення від телескопа APEX в Чилі показує гарний вигляд хмар космічного пилу в сузір’ї Оріона. Хоча ці щільні міжзоряні хмари здаються темними та непрозорими для спостережень у видимому світлі, камера LABOCA на APEX може помітити теплове світіння пилу та виявити схованки, де утворюються нові зорі. Але одна з цих темних хмар виявилась зовсім не тим, чим видається.

16 січня 2013 р.: Нове виразне зображення від ESO показує темну хмару у котрій утворюються нові зорі поряд із скупченням яскравих зірок, котрі вже вийшли зі своїх пилових зоряних ясел. Дане зображення у видимому світлі цього маловідомого об'єкта, одержане за допомогою 2.2 м телескопа MPG/ESO в обсерваторії Ла Сілла в Чилі, є найкращим із існуючих на сьогодні.

10 січня 2013 р.: Нове інфрачервоне зображення від телескопа ESO VISTA в разючих подробицях показує кулясте скупчення 47 Тукана. Дане скупчення містить мільйони зірок, багато із яких, що розташовані у його ядрі, є дивними та із незвичайними властивостями. Вивчення об'єктів у скупченнях, схожих на 47 Тукана може допомогти нам зрозуміти, як ці "диваки" утворюються та взаємодіють. Дане зображення є дуже виразним та глибоким завдяки розміру, чутливості та розташуванню VISTA в обсерваторії ESO Паранал в Чилі.

02 січня 2013 р.: Астрономи, використавши Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атакама (ALMA), вперше зустрілись із ключовим етапом у процесі народження планет-гігантів. Величезні струмені газу протікають через прогалину у диску матерії навколо молодої зорі. Це перші прямі спостереження таких потоків, котрі, як це вважається, створені поглинанням газу гігантськими планетами під час їх зростання. Результат опублікований в журналі Nature за 2 січня 2013 року.

21 грудня 2012 р.: Один із найпотужніших у світі суперкомп'ютерів наразі повністю встановлено та випробувано на далекій високій місцині в Андах на півночі Чилі. Подія знаменує собою один із головних кінцевих етапів завершення Великого Міліметрово-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA) - найскладнішого в історії наземного телескопа. Спеціального призначення корелятор ALMA має більше 134 млн. процесорів і виконує до 17 квадрильйонів операцій на секунду - швидкість, котра порівняна із нинішнім найшвидшим суперкомп'ютером загального призначення.

19 грудня 2012 р.: Деякі люди перебувають у відмінній формі у віці 90 років, в той час як інші старіють до 50. Ми знаємо, що швидкість старіння людей не дуже залежить від їх правдивого віку, а ймовірно більше пов'язана із їхнім способом життя. Нове дослідження із використанням 2.2 м телескопа MPG/ESO в обсерваторії ESO Ла Сілла ESO та Космічного Телескопа Хаббл (NASA/ESA) свідчить, що це також справедливо і для зоряних скупчень.

12 грудня 2012 р.: Новий потужний інструмент під назвою KMOS щойно був успішно випробуваний на Дуже Великому Телескопі (VLT) в обсерваторії ESO Паранал в Чилі. KMOS є унікальним, оскільки він матиме можливість одночасно спостерігати в інфрачервоних променях не один, але 24 об'єкти, досліджуючи їх будову. Він дасть важливі дані, котрі допоможуть зрозуміти, як галактики зростали та розвивалися в ранньому Всесвіті, забезпечуючи їх набагато швидше, ніж це було можливо до сьогодні. KMOS було побудовано консорціумом університетів та інститутів у Великобританії та Німеччині у співпраці із ESO.

06 грудня 2012 р.: Нове чудове зображення області зореутворення із назвою "Туманність Кіля" було одержане при допомозі Оглядового Телескопа VLT в обсерваторії ESO Паранал. Воно опубліковане з нагоди сьогоднішнього урочистого відкриття телескопа в Неаполі. Дана світлина була зроблена за участі президента Чилі Себастьяна Піньєра під час його візиту в обсерваторію 5 червня 2012 року.

05 грудня 2012 р.: Новий тип галактик було визначено за допомогою спостережень із Дуже Великим Телескопом (VLT) ESO, телескопом Gemini South та Канадсько-Франко-Гавайським Телескопом (CFHT). Об’єкти одержали прізвисько "зелена квасоля" через їх незвичайний зовнішній вигляд. Ці галактики світяться інтенсивним світлом, що виходить із околиць гігантської чорної діри. Вони є одними із найбільш рідкісних об'єктів Всесвіту.

30 листопада 2012 р.: Астрономи, використавши Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атакама (ALMA), вперше виявили, що зовнішня частина пилового диску навколо коричневого карлика міститься тверді частинки міліметрового розміру схожі на ті, котрі є в більш щільних дисках навколо молодих зірок. Дивна знахідка кидає виклик теорії утворення скелятих планет земного типу, бо припускає, що такі планети у Всесвіті можуть бути навіть більш поширеними, ніж очікувалося.

28 листопада 2012 р.: Астрономи, використавши Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, виявили квазар із найбільш енергійним витоком матерії, принаймні в п'ять разів більш потужним, ніж будь-хто спостерігав до сьогодення. Квазари є надзвичайно яскравими центрами галактик, що підживлюються чорними дірами. Вони вивергають величезні потоки речовини, котрі відіграють важливі ролі в еволюції галактик. Але до нині спостережувані витоки із квазарів були не настільки потужні, як то передбачали теоретики.

21 листопада 2012 р.: Астрономи використовували три телескопи в обсерваторіях ESO в Чилі для спостереження карликової планети Макемаке під час покриття нею далекої зорі. Нові дослідження дозволили їм вперше перевірити наявність атмосфери на планетоїді. Очікувалось, шо цей холодний світ, орбіта якого перебуває в зовнішніх сферах Сонячної систем, має атмосферу як і Плутон (eso0908). Проте виявилось, що це не так. Вчені також вперше виміряли щільність Макемаке. Нові результати будуть опубліковані в журналі Nature за 22 листопада.

14 листопада 2012 р.: Астрономи, використавши Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO та Канадсько-Франко-Гавайський Телескоп, виявили небесне тіло, котре дуже подібне на планету, що блукає в космосі без материнської зорі. Це найбільш цікавий кандидат на вільно блукаючу планету та найближчий до Сонячної системи (на відстані близько 100 світлових років) подібний об’єкт. Порівняльна близькість та відсутність поряд яскравої зорі дозволили науковцям дуже докладно вивчати його атмосферу. Даний об'єкт також дає астрономам попереднє уявлення про екзопланети, на які будуть направлені майбутні інструменти.

08 листопада 2012 р.: Астрономи, використавши Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, виявили дві зорі, що обертаються навколо спільного центра мас у середині однієї із найбільш чудернацьких планетарних туманностей. Нове дослідження підтверджує давно обговорювану теорію про те, що саме визначає видовищні симетричні форми матерії, викинутої у космічний простір. Результати дослідження опубліковані у журналі Science за 9 листопада 2012 року.

31 жовтня 2012 р.: Дане кольорове зображення кульового зоряного скупчення NGC 6362 було одержане за допомогою Камери Широкого Поля (WFI), установленої на 2.2 м телескопі MPG/ESO обсерваторії ESO Ла Сілла в Чилі. Дана нова картина, поряд із новим зображенням центральної частини від Космічного Телескопа Хаббл (NASA/ESA), надає найкращий вигляд, із числа коли-небудь отриманих, цього маловідомого скупчення. Кульові скупчення в основному складаються із десятків тисяч дуже древніх зірок, але вони також містять деякі зорі, котрі виглядають підозріло молодо.

24 жовтня 2012 р.: Використавши величезне на багато гігапікселів зображення від Оглядового Інфрачервоного Телескопа VISTA в обсерваторії ESO Paranal, міжнародна науково-дослідна група астрономів створила каталог на більше ніж 84 мільйонів зірок у центральній частині Чумацького Шляху. Цей гігантський набір даних містить більш ніж у десять разів більше зірок, ніж у попередніх дослідженнях і є важливим кроком вперед для розуміння нашої галактики. Зображення дає глядачам неймовірний масштабований вид на центральну частину нашої Галактики.

16 жовтня 2012 р.: Європейські астрономи знайшли планету із масою майже як у нашої Землі. Дана планета обертається навколо найближчої до нас зорі в системі Альфа Центавра. Це також найлегша із коли-небудь відкритих екзопланет навколо зорі, схожої на Сонце. Планета була виявлена ​​за допомогою інструменту HARPS на 3.6 м телескопі в обсерваторії ESO Ла Сілла в Чилі. Результати відкриття побачать світ у журналі Nature від 17 жовтня 2012 року.

12 жовтня 2012 р.: On the evening of 11 October 2012 a gala event to celebrate the 50th anniversary of the European Southern Observatory took place in the Kaisersaal of the Munich Residenz in Germany. To mark the occasion, senior representatives of the ESO Member States and its host nation Chile, among them seven Ministers and two Ambassadors, and of the observatory itself, signed a prototype mirror segment of the European Extremely Large Telescope.

10 жовтня 2012 р.: Астрономи, використавши Великий Міліметрово-субміліметрий Масив Атакама (ALMA) виявили абсолютно несподівану спіральну структуру в речовині навколо старої зорі R Скульптора. Це перший випадок виявлення подібної структури разом із зовнішньою сферичною оболонкою ​​навколо червоного гіганта. Це також вперше, коли астрономи змогли отримати повну тривимірну інформацію про таку спіраль. Ймовірно, що ця дивна форма був утворена прихованею зорею-компаньйоном, що обертається навколо червоного гіганта. Дана робота, котра є одним із перших результатів ранніх наукових досліджень із ALMA, з'явиться в журналі Nature на цьому тижні.

05 жовтня 2012 р.: Сьогодні, 5 жовтня 2012 року, Європейська Південна Обсерваторія (ESO) відзначає 50 років від моменту підписання її установчої конвенції. Протягом останнього півстоліття, ESO стала найбільш продуктивною наземною астрономічною обсерваторією у світі. Сьогодні вранці вперше на Дуже Великому Телескопі (VLT) ESO були проведені спостереження небесного об'єкта, обраного громадськістю. Переможець ювілейного конкурсу направила VLT на вражаючу туманність "Шолом Тора", а спостереження транслювались у прямому ефірі через інтернет. Щоб відзначити цю подію, ESO та її партнери організовують багато інших заходів у 15-ти країнах-учасниць ESO.

26 вересня 2012 р.: На новому зображенні від обсерваторії ESO Ла Сілла показана частина зоряних ясел - туманності на прізвисько "Чайка". Ця хмара газу, що офіційно називається Sharpless 2-292, котра чимось нагадує голову чайки, яскраво сяє завдяки активному випромінюванню дуже гарячої молодої зорі, прихованої всередині туманності. Докладне зображення було одержане за допомогою Камери Широкого Поля (WFI) на 2.2 м телескопі MPG/ESO.

12 вересня 2012 р.: Перед вами зображення туманності на прізвисько "Олівець", одержане в обсерваторії ESO Ла Сілла в Чилі. Ця своєрідна хмара світного газу є частиною величезного кільця матерії, що залишилось після вибуху наднової, котрий відбувся близько 11 000 років тому. Дане докладне зображення було одержане за допомогою Камери Широкого Поля (WFI) на 2.2 м телескопі MPG/ESO.

05 вересня 2012 р.: Нове зображення від обсерваторії ESO Ла Сілла в Чилі показує вражаюче кульове зоряне скупчення Messier 4. Ця куля із десятків тисяч старих зірок є одним із найближчих та найбільш вивчених кульових скупчень. Недавне дослідження показало, що одна з його зірок має дивні несподівані властивості, очевидно володіючи секретом вічної молодості.

29 серпня 2012 р.: Група астрономів за допомогою Великого Міліметрово-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA) помітила молекули цукру в газі, що оточує схожу на Сонце молоду зорю. Це найперша знахідка цукру в космосі навколо подібної зорі. Відкриття показує, що будівельні блоки життя в потрібному місці та в потрібний час повинні бути задіяні у формуванні планетної системи.

15 серпня 2012 р.: Так само, як Рене Магрітт написав на своїй знаменитій картині "Це не люлька", це також не люлька. Однак, на зображенні частина величезної темної хмари міжзоряного пилу на прізвисько "Туманність Люлька". Дане нове і дуже докладне зображення небесного об’єкту, що також відомий як Barnard 59, було захоплене Камерою Широкого Поля на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії ESO Ла Сілла. За збігом обставин, це зображення з'являється на 45-у річницю від дня смерті художника.

08 серпня 2012 р.: ESO будує та експлуатує деякі із найбільш сучасних телескопів на Землі, в тому числі Дуже Великий Телескоп (VLT) в обсерваторії Паранал. Ці величезні інструменти зробили багато цікавих відкриттів про Всесвіт. Тепер, уперше в їх історії, ви можете вирішити, що спостерігати із VLT, або навіть виграти дивовижну подорож у разючу пустелю Атакама в Чилі, щоб допомогти провести спостереження.

01 серпня 2012 р.: Нове зображення, одержане за допомогою Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO, показує галактику NGC 1187. Ця миловидна спіраль знаходиться на відстані близько 60 мільйонів світлових років від Землі в сузір'ї Ерідану (Небесна Ріка). NGC 1187 протягом останніх тридцяти років була притулком двох вибухів наднових, останній із котрих мав місце в 2007 році. Дане зображення галактики наразі є найбільш детальним.

26 липня 2012 р.: Нові дослідження із використанням Дуже Великого Телескопа ESO (VLT) показали, що більшість дуже яскравих масивних зірок, які приводять до еволюції галактик, не "живуть" поодинці. Майже у трьох чвертей цих зірок виявлені близькі зорі-компаньйони, що набагато більше, ніж вважалося раніше. Несподівано велика частина цих зоряних пар також відчувають руйнівні взаємодії, такі як перенесення маси від однієї зорі до іншої. Навіть очікується, що близько третини із них в кінці кінців поєднаються в одну зорю. Результати дослідження опубліковані в журналі Science за 27 липня 2012.

18 липня 2012 р.: Міжнародна науково-дослідна група астрономів спостерігала "серце" далекого квазара із безпрецедентною гостротою, котра в два мільйони разів перевершує людський зір. Спостереження, вперше зроблені при підключенні телескопа Atacama Pathfinder Experiment (APEX) [1] до двох інших на різних континентах, є важливим кроком на шляху до надзвичайної наукової цілі в рамках проекту "Event Horizon Telescope" [2]: одержання зображень надмасивних чорних дір в центрі нашої галактики та в інших.

11 липня 2012 р.: Вперше помічені темні галактики - це ранній етап формування галактик, котрі передбачені теорією, але не бачені до сих пір. Ці об'єкти, по своїй суті, є багаті газом галактики без зірок. Використавши Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, міжнародна наукова група виявила ці невловимі об'єкти, спостерігаючи за їх сяйвом, котре походить від їх підсвічування квазарами.

27 червня 2012 р.: Вперше нова хитромудра методика дозволила астрономам вивчити в подробицях атмосферу екзопланети, навіть якщо вона не проходить перед своєю батьківською зорею. Міжнародна науково-дослідна група використала Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO, щоб безпосередньо вловити світло від планети тау Волопаса b. Вони проаналізували атмосферу планети та точно виміряли її орбіту і масу вперше за 15 років від початку вирішення даної проблеми. Група на свій подив виявила, що атмосфера планети із висотою холоднішає, що протилежне очікуваному. Результати будуть опубліковані 28 червня 2012 у номері журналу Nature.

20 червня 2012 р.: Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO одержав найбільш докладне на сьогодні зображення захоплюючої частини зоряних ясел, котрими є туманність NGC 6357. Перед нашим поглядом багато гарячих молодих зірок, сяючі хмари газу, чудернацькі витвори із космічного пилу, зроблені ультрафіолетовим випромінюванням та зоряним вітром.

11 червня 2012 р.: ESO створює найбільший у світі оптичний та інфрачервоний телескоп. На своєму сьогоднішньому засіданні в Гархінзі, Рада ESO затвердила проект Європейського Надзвичайно Великого Телескопа (E-ELT), за умови підтвердження чотирма голосами "ad referendum" [1]. E-ELT розпочне роботу на початку наступного десятиліття.

07 червня 2012 р.: У середу 6 червня, Його Величність Хуан Карлос I, Король Іспанії, відвідав обсерваторію ESO Паранал, де зустрівся із Президентами Чилі, Колумбії, Мексики та Перу, а також із іншими високопоставленими персонами на Четвертому Саміті Тихоокеанського Альянсу.

06 червня 2012 р.: Президенти Чилі, Колумбії, Мексики та Перу провели сьогодні зустріч в обсерваторії ESO Паранал, котра в пустелі Атакама в Чилі, безпосередньо побачивши найсучасніші телескопи та технології головної обсерваторії ESO. Президенти зібралися на Параналі на четвертий Саміт Тихоокеанського Альянсу, на якому було ратифіковано Рамкову Угоду Альянсу.

31 травня 2012 р.: Нове зображення центру своєрідної галактики Centaurus A, зроблене при допомозі Великого Міліметрово-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA), показує, яким чином нова обсерваторія із неперевершеною якістю дозволяє астрономам бачити крізь непрозорі смуги пилу, що приховують галактичний центр. Наразі ALMA в стані розробки, але на ньому вже проводяться спостереження із циклу Ранньої Науки, як на найпотужнішому телескопі у своєму роді. Обсерваторія щойно оголосила конкурс проектних пропозицій для наступного циклу спостережень, коли телескоп матиме більш широкі можливості.

16 травня 2012 р.: Нове зображення від Європейської Південної Обсерваторії показує дивну галактику Centaurus А. Із загальним часом експозиції більше 50 годин, це мабуть найглибше із існуючих зображень даного своєрідного та захоплюючого об'єкту. Воно одержане при допомозі Камери Широкого Поля (WFI) на 2.2 м телескопі MPG/ESO обсерваторії Ла Сілла ESO в Чилі.

09 травня 2012 р.: Нове зображення Messier 55 від оглядового інфрачервоного телескопа VISTA (ESO) показує десятки тисяч зірок, котрі з’юрмилися, наче рій бджіл. Крім того, що ці зорі "упаковані" у відносно невеликому просторі, вони також є одними із найстаріших у Всесвіті. Астрономи вивчають Messier 55 та інші подібні старі об'єкти, звані кульовими скупченнями, щоб дізнатися, як розвиваються галактики та як старіють зорі.

02 травня 2012 р.: Нове зображення ділянки, прилеглої до відбивної туманності Messier 78 на північ від Пояса Оріона, показує хмари космічного пилу, що пронизують її, наче нитка перлів. Спостереження теплового випромінювання міжзоряного пилу, зроблені за допомогою телескопа Atacama Pathfinder Experiment (APEX) [1], вказують астрономам, де саме формуються нові зірки.

25 квітня 2012 р.: Зоряне скупчення NGC 6604, показане на цьому новому зображенні, отримане при допомозі Камери Широкого Поля на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії Ла Сілла (ESO, Чилі). Воно часто не береться до уваги через свого більш помітного сусіда - туманність Орла (також відому як Messier 16), яка знаходиться на відстані "розмаху крила". Але композиція цієї картини, котра поміщує зоряне скупчення в оточення навколишнього газу та пилових хмар, показує, що NGC 6604 саме по собі є гарним об'єктом.

18 квітня 2012 р.: Найбільш точне на сьогодні дослідження рухів зірок у Чумацькому Шляху не знайшло доказів існування темної матерії у великих просторових обсягах навколо Сонця. Згідно широко визнаних теорій, околиці Сонця повинні були бути заповнені темною матерією - таємничою невидимою субстанцією, котра може бути виявлена тільки побічно через її гравітаційний вплив. Однак нове дослідження, проведене групою астрономів в Чилі, показало, що ці теорії просто не відповідають фактам спостережень. Це може означати, що спроби безпосереднього виявлення частинок темної матерії на Землі навряд чи будуть успішними.

12 квітня 2012 р.: Нова обсерваторія, котра перебуває на стадії будівництва, дала астрономам значний прорив у розумінні сусідньої планетної системи та цінні підказки, як такі системи формуються та еволюціонують. Астрономи, використавши Великий Міліметрово-субміліметровий Масив Атакама (ALMA) виявили, що планети, котрі обертаються навколо зорі Фомальгаут, повинні бути набагато меншими, ніж це спочатку передбачалося. Це перший опублікований науковий результатат від ALMA на початковому етапі розгорнутих спостережень астрономами зі всього світу (Рання Наука або Цикл 0).

04 квітня 2012 р.: Європейська Південна Обсерваторія (ESO) уклала контракт із архітекторами "Auer+Weber" на проектування розширення своєї штаб-квартири в Гархінзі біля Мюнхена (Німеччина). Новаторський стиль нового офісного будинку дозволить розмістити іще більше число місцевого персоналу, а також буде колискою технологічних інновацій, необхідних для амбітних проектів ESO, таких як Європейський Надзвичайно Великий Телескоп. Будівництво планується завершити до кінця 2013 року. Розширена штаб-квартира ESO зробить значний внесок у розвиток наукового містечка Гархінгу.

28 березня 2012 р.: Новий результат від шукача планет HARPS Європейської Південної Обсерваторії свідчить, що кам'янисті планети дещо більші від Землі дуже поширені в зонах життя навколо слабких червоних зірок. Міжнародна науково-дослідна група вважає, що в нашій галактиці Чумацький Шлях існують принаймі десятки мільярдів таких планет, і ймовірно біля ста в безпосередній близькості від Сонця. Це перше пряме вимірювання повторюваності над-Земель навколо червоних карликів, на які припадає 80% всіх зірок Чумацького Шляху

21 березня 2012 р.: Телескоп VISTA ESO захопив найширше зображення глибокого Космосу із числа коли-небудь одержаних в інфрачервоному світлі. Нова картина нічим не примітної ділянки неба, що показує більше ніж 200 000 галактик, походить із огляду UltraVISTA. Вона є всього лише частиною величезної колекції повністю оброблених зображень з усіх оглядів VISTA, що в даний час надаються ESO астрономам усього світу. UltraVISTA - це скарбниця, яка використовується для вивчення далеких галактик у ранньому Всесвіті, а також і для багатьох інших наукових проектів.

14 березня 2012 р.: Нові спостереження з Дуже Великим Телескопом (VLT) ESO роблять значний внесок у розуміння розвитку молодих галактик. У найбільшому науковому огляді об’єктів даного типу астрономи виявили, що галактики змінили звички живлення на протязі своїх "підліткових літ", котрі прийшлися на період від 3 до 5 мільярдів років після Великого Вибуху. На початку цієї фази плавний перебіг газу був їх головним живленням, але потім галактики в основному зростали за рахунок поглинання інших більш дрібних галактик.

07 березня 2012 р.: Оглядовий Телескоп VLT (VST) в обсерваторії Паранал (ESO, Чилі) одержав чудове зображення скупчення взаємодіючих галактик в сузір’ї Геркулеса. Висока чіткість нового зображення та сотні галактик, захоплених в найменших подробицях менш ніж за три години спостережень, свідчать про велику силу VST та його величезної камери OmegaCAM у справі дослідження ближнього Всесвіту.

29 лютого 2012 р.: Спостерігаючи Місяць в дуже Великий Телескоп ESO, астрономи знайшли докази життя у Всесвіті, а саме на Землі. Пошук життя на нашій планеті може здатися нісенітницею, але справа в іншому: новий підхід міжнародної групи астрономів може привести до майбутніх відкриттів життя десь у Всесвіті. Результати досліджень з’являться у статті в журналі Nature за 1 березня 2012 р.

15 лютого 2012 р.: Нове зображення від телескопа APEX (Atacama Pathfinder Experiment), котрий розташований в Чилі, показує звивисті нитки космічного пилу довжинами більше ніж десять світлових років. У ньому приховані новонароджені зорі, а щільні хмари газу знаходяться на межі колапсу, щоб сформувати іще більше зірок. Це одна з найближчих до нас областей зореутворення. Частинки космічного пилу настільки холодні, що для виявлення їх слабкого світіння потрібні спостереження на довжинах хвиль близько одного міліметра, як оці зроблені за допомогою камери LABOCA на APEX.

08 лютого 2012 р.: Дуже Великий Телескоп ESO передав нам наразі найдетальніше інфрачервоне зображення зоряних ясел в туманності Кіля. Явлено багато раніше прихованих подробиць, розкиданих по усьому цьому чудовому небесному краєвиду із космічного газу, пилу та молодих зірок. Це одне із найбільш захоплюючих зображень із числа коли-небудь створених при допомозі VLT.

01 лютого 2012 р.: Дане нове зображення показує зоряні ясла, що називаються NGC 3324. Воно було одержане із використанням Камери Широкого Поля (WFI) на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії Ла Сілла (Чилі). Інтенсивне ультрафіолетове випромінювання від кількох гарячих молодих зірок в NGC 3324 стало причиною світіння газової хмари насиченими кольорами та витворення порожнин у навколишньому газі та пилу.

25 січня 2012 р.: Використавши телескоп APEX, науково-дослідна група астрономів виявила найбільш переконливі докази дуже сильних зв’язків між найпотужнішими спалахами зореутворення в ранньому Всесвіті та найбільш масивними галактиками, відомими на сьогодні. Галактики, в яких відбувалися процеси інтенсивного зореутворення в ранньому Всесвіті, раптово їх перервали. Наразі вони залишаються масивними, але пасивними галактиками старіючих зірок. Астрономи також вказують на ймовірного винуватця раптового припинення зореутворення: появу надмасивних чорних дір.

19 січня 2012 р.: Телескоп VISTA, що знаходиться в обсерваторії Паранал (ESO, Чилі), захопив нове вражаюче зображення туманності на прізвисько "Равлик". Даний інфрачервономий образ показує волокнисту структуру холодного газу туманності, яку не видно на знімках, зроблених у видимому діапазоні, а також висвітлює багате тло із зірок і галактик.

11 січня 2012 р.: Міжнародна науково-дослідна група, у складі котрої було три астрономи з Європейської Південної Обсерваторії (ESO), використала метод гравітаційного мікролінзування для оцінки того, наскільки планети поширені в Чумацькому Шляху. Після шестирічного огляду мільйонів зірок науковці дійшли до висновку, що планети навколо зірок є скоріше правилом, ніж винятком. Результати досліджень з'являться в журналі Nature за 12 січня 2012 року.

10 січня 2012 р.: Надзвичайно гаряче молоде масивне скупчення галактик, найбільше із числа коли-небудь побачених у далекому Всесвіті, було досліджене міжнародною науково-дослідною групою із використанням Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO, що в пустелі Атакама (Чилі), Рентгенівської Обсерваторії "Чандра" від NASA та Атакамського Космологічного Телескопа. Нові результати оголошені 10 січня 2012 на 219-му засіданні Американського Астрономічного Товариства в Остіні (штат Техас, США).

05 січня 2012 р.: 2012 рік знаменує 50-річчя Європейської Південної Обсерваторії (ESO) - найпередовішої у світі міжурядової астрономічної організації. Ювілейний рік дає можливість озирнутися на історію ESO, відзначити її науково-технічні досягнення та познайомитись із майбутніми грандіозними програмами. Обсерваторія планує кілька цікавих заходів протягом року.

04 січня 2012 р.: Новий образ туманності Омега, захоплений Дуже Великим Телескопом (VLT) ESO, є одним з найбільш виразних зображень цього об'єкта із числа будь-коли одержаних земними телескопами. На ньому видно рожевого кольору пилові центральні частини цих знаменитих зоряних ясел та надзвичайно докладно явлені космічні краєвиди хмар газу, пилу та новонароджених зірок.

24 грудня 2011 р.: В обсерваторії Паранал ESO в Чилі були відзняті чудові фотографії та сповільнене відео недавно відкритої комети Лавджоя. Комета прикрашала південне небо після того, як вона несподівано вижила після тісного зближення із Сонцем.

15 грудня 2011 р.: Оглядовий Телескоп VLT (VST) вловив красу близької спіральної галактики NGC 253. Новий портрет є найбільш докладним та широким зі всіх дотепер існуючих зображень цього об'єкта та його околиць. Він показує, що VST - новітній телескоп в обсерваторії ESO Паранал, надає широкі види небесних об’єктів, а також пропонує вражаючу чіткість зображень.

14 грудня 2011 р.: Астрономи при допомозі Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO виявили газову хмару у кілька разів масивнішу за Землю, котра прискорено наближається до чорної діри в центрі Чумацького Шляху. Це перший випадок, коли спостерігається наближення приреченої хмари до надмасивної чорної діри. Результати будуть опубліковані 5 січня 2012 у номері журналу Nature.

09 грудня 2011 р.: Рада ESO - керівний орган Європейської Південної Обсерваторії, затвердила бюджет ESO на 2012 рік. Він включає в себе шляхові підготовчі роботи до місця будівництва E-ELT на горі Армазонес та початок розробки деяких дуже складних оптичних компонентів для телескопа. Оскільки кілька країн-членів ESO зобов'язалися надати свої частки необхідного додаткового фінансування, остаточне загальне схвалення програми E-ELT очікується в середині 2012 року.

08 грудня 2011 р.: Спадкоємець престолу Бельгії відвідав обсерваторію Паранал (ESO) в супроводі бізнес-делегації для огляду майбутніх можливостей участі європейської промисловості в рамках проекту Європейського Надзвичайно Великого Телескопа.

07 грудня 2011 р.: Астрономи отримали найкращі за всю історію знімки зорі, яка втратила більшу частину своєї матерії через вампіра-компаньйона. Об'єднавши світло, що потрапило на чотири телескопи обсерваторії Паранал (ESO), вони створили віртуальний телескоп 130 метрів в поперечнику з роздільною здатністю в 50 разів гострішою, ніж у Космічного Телескопа Хаббл (NASA/ESA). Дивно, але нові результати показують, що перенесення речовини від однієї зорі до іншої в цій подвійній системі слабіше, ніж очікувалося.

05 грудня 2011 р.: Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO знайшов зорю, котра дуже швидко обертається навколо своєї осі. Ця масивна яскрава молода зоря знаходиться в сусідній галактиці - в Великій Магеллановій Хмарі на відстані близько 160 000 світлових років від Землі. Астрономи вважають, що в минулому зоря ймовірно була викинута з подвійної зоряної системи в результаті вибуху її супутника.

24 листопада 2011 р.: 24 листопада 2011 року обсерваторія Паранал (ESO, Чилі) була удостоєна візиту Їх Королівських Високостей Принца та Принцеси Астурійських.

16 листопада 2011 р.: Спостереження, виконані із телескопом APEX в субміліметровому діапазоні довжин хвиль, показали холодні пилові хмари в туманності Кіля в котрих формуються зірки. Ця зона дуже активного зореутворення є домівкою для деяких найбільш масивних зірок нашої Галактики. Вона являється ідеальною ареною для вивчення взаємодій між цими молодими зірками та їх материнськими молекулярними хмарами.

11 листопада 2011 р.: Нові спостереження показують, що астероїд Лютеція є залишком одного і того ж вихідного матеріалу, з якого сформувалися Земля, Венера та Меркурій. Астрономи поєднали дані від космічного апарату "Розетта" (Європейська Космічна Агенція), Телескопа Нової Технології (NTT) ESO та телескопів NASA. Вчені виявили, що властивості астероїда тісно збігаються з рідкісним видом метеоритів, знайдених на Землі, котрі, як це вважається, формуються у внутрішній частині Сонячної системи. В деякий момент, Лютеція покинула своє місце народження та перейшла до головного поясу астероїдів між Марсом і Юпітером.

02 листопада 2011 р.: Міжнародна наукова група астрономів скористалася короткотривалим, але яскравим світлом від далекого гамма-спалаху як зондом для дослідження складу дуже далеких галактик. Нові спостереження, зроблені з Дуже Великим Телескопом (VLT) ESO, несподівано виявили дві галактики в молодому Всесвіті, які багатші від Сонця важкими хімічними елементами. Ці дві галактики можуть бути в процесі злиття. Такі події в ранньому Всесвіті керуватимуть утворенням безлічі нових зірок та можуть бути "спусковим гачком" для гамма-спалахів